Четвертий день Літньої Академії, який припав на четвер, 18 серпня 2016 р., був повністю присвячений поїздці дітей та дорослих до древньої фортеці Тустань (с. Урич Сколівського району Львівської області). Цього разу до нашої команди приєдналося ще декілька дітей з числа ВПО та сімей воїнів АТО, які проживають у м. Львові. Відправившись від готелю на комфортабельному автобусі, учасники по дорозі знайомились як з архітектурою та історією обласного центру, так і з краєвидами Прикарпаття. Варто відзначити, що більшість гостей вперше бували у регіоні, а тому, краса Західної України стала справді неочікуваною для них.

Після декількох зупинок в мальовничих куточках Карпат та на берегах гірських річок, компанія прибула до с. Урич. Працівники державного історико-культурного заповідника «Тустань» люб'язно зустріли гостей. У музеї нам розповіли про історію створення фортеці та причини її подальшого занепаду. Підлітки та дорослі зуміли дізнатися також про загальний вигляд укріплень, завдяки сучасному 3D-моделюванню. Після тривалого підйому на вершину фортеці, нам відкрився шикарний краєвид на десятки кілометрів навколо. Вражені цією красою учасники екскурсії присвятили величезну кількість часу фотосесіям.

На піку емоцій почав відчуватися голод. Тому, допоки прекрасна стать під керівництвом Наталії Михайлівни Голосової та Олесі Скрипник «облагороджувала» альтанки, в яких ми запланували свій пікнік, хлопці, яких очолював Тарас Олексин, відправились за пакунками з їжею до автобуса. Звичайно, ми вирішили обрати «короткий» шлях, який обійшовся нам у декілька зайвих кілометрів. Але феноменальні за своєю красою краєвиди та величезна кількість ягід компенсували цю незручність. Для нас, принаймні. =)

Важливо, що саме на сьогодні припав День народження однієї з наших учасниць – Марії Кононової. Діти та організатори поїздки вирішили зробити сюрприз, а тому, іменинниця несподівано для себе отримала красивий торт з палаючими свічками, сувеніри і незвичний презент – величезного 10-кілограмового кавуна, прикрашеного однолітками.

Справжній же вибух емоцій відбувся, коли група, сита і задоволена, поверталася назад. Адже довелося нам йти поруч із наслідками фестивалю української середньовічної культури «Ту Стань»: мініатюрною дерев'яною фортецею, катапультою, тараном та чималою кількістю тогочасного озброєння. Втім, справжнім сюрпризом для дітей стали... вівці. Саме так: ці шерстяні кульки навряд чи відчували коли-небудь стільки уваги, ніжності і тепла, як від наших учасників. Гадаємо, фотографії проілюструють це найкраще. =)

Повернувшись до м. Львова, гості і не збиралися відпочивати. Вже згаданому Тарасу Олексину вдалось у цей вечір втілити чергову мрію учасників: вони потрапили у «підпільне» кафе «Криївка». Чи доводилось Вам коли-небудь бачити захоплені погляди підлітків з Донбасу при розгляді «святая-святих» галицької столиці? Повірте: враження незабутні. Зрештою, що наочніше свідчить про потребу боротьби зі стереотипами?

Фіналом насиченого дня стала «позапланова» екскурсія нічним Личаківським кладовищем, яке школярі наполегливо бажали побачити. І попри втому та холод, самі підлітки наполегливо крокували полями величного некрополя, довідуючись про все нові й нові для себе таємниці.

Вже пізно вночі всі екскурсанти, під наглядом свого поводиря, повернулися до готелю «Львів». І хоча на сон залишалось не так багато часу, проте, було зрозуміло: їм хочеться подовше побути у цій компанії, розтягнувши задоволення від спільних пригод. І чи це не найкраще свідчення того, що ми все робимо правильно?