На четвер, 17 серпня 2017 р., припала особливо активна фаза Восьмої Молодіжної Академії, що була організована Всеукраїнською Асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» в рамках Програми «Інтеграція через діалог». 

Підлітки розпочали свою роботу з ранкового інтерактивного заняття під керівництвом Наталії Голосової «Стереотипи та упередження в історії і сучасному житті. Як їх (можна було) подолати». На ньому діти з прифронтових територій, шкіл м. Миколаєва і м. Львова спільно знайомилися з проблематикою стереотипів та їхньою роллю у житті суспільства. В підсумку, учасникам була надана безцінна можливість по-новому поглянути на проблему дискримінації та упереджень на побутовому рівні.

У той же час, вчителі – учасники конференції з різних регіонів України, долучилися до семінару «Історія моєї громади. Освітня програма для педагогів та організація учнівських дослідних проектів», де в ролі модератора виступив Координатор проекту Петро Іванович Кендзьор.

Після перерви на каву, дорослим та школярам було запропоновано спільно взяти участь у дискусії «Сторінками Другої світової війни», що розгорілася довкола трьох контраверсійних історичних тем:

• «Волинська трагедія чи різня?»
• «Вася Шишковський – народний герой чи ідеологічний міф?»
• «(Не)Герої війни. Військовополонені Другої світової».

Вісім команд, які були сформовані випадковим чином та представляли різні погляди на згадані події, отримали ідентичні пакети документів, присвячених їхній проблематиці. Пікантності ситуації додавало й те, що жоден із присутніх учнів ще не проходив період Другої світової війни у школі. Відповідно, діти перебували в рівних умовах, а також не були заангажованими перед переглядом джерел. Перебуваючи в ролі дослідників-істориків та журналістів, підлітки наполегливо шукали докази «правильності» своєї позиції, а педагоги активно допомагали їм як консультанти.

Під час дебатів школярі майстерно перевтілилися в «поляків», «українських націоналістів» та «третю сторону» при розгляді Волинських подій, у прихильників ідеалізації Васі Шишковського та розвінчування міфу про нього, а також у «військовополонених», які вважали себе або героями, або зрадниками Батьківщини, або ж жертвами війни. Слід визнати, що завдяки майстерності Василя Дяківа як модератора, а старшокласників – як вмотивованих учасників, диспути були по-справжньому насиченими емоційними оповідями, цікавими фактами, а часто – і несподіваними висновками. Врешті-решт, присутні наочно переконалися, наскільки часто історичне минуле може спотворюватися, якщо за його трактування беруться недобросовісні дослідники та популісти. Не менш важливим став також висновок про загальну небезпеку використання вибіркових фактів при висвітленні минувшини.

З огляду на це, особливо цікавою для присутніх стала подальша презентація Петром Івановичем Кендзьором онлайн-підручника з історії Другої світової війни, який завершує авторська група ВА «Нова Доба». У ньому викладення матеріалу відбувається у вкрай легкій, наочній формі, а акцент робиться на вивченні різнопланових джерел. Особливою ж приємністю для школярів виявилася відсутність домашніх завдань, яку запропоновано замінити інтерактивними заняттями.

Зрештою, після обіду на учасників Літньої Академії чекав ще один сюрприз – знайомство з «Музеєм-криївкою УПА» у с. Басівка, що під м. Львовом, та безпосередньо його харизматичним директором Іваном Поповичем. Останній зустрів підлітків і дорослих у традиційному «обмундируванні» бійців українських повстанських загонів. Водночас, він розповів присутнім про історію криївки, її призначення і навіть провів для гостей жартівливу вікторину, за перемогу у якій кожен отримував від пана Івана подарунки. Загалом, зустріч пройшла вкрай тепло, а фотографії з того дня лише зайвий раз засвідчують, наскільки неочікувано цікавим для гостей виявилося безпосереднє знайомство з частинкою історії краю.

Вже після спільної фотосесії та оглядин криївки (яку планують відреставрувати до жовтня 2017 р.), учасники Восьмої Молодіжної Академії побували на святковій вечері у готелі "Grand Rezort". Фактично, вона стала попереднім урочистим прощанням присутніх, а сам факт щирого і тісного спілкування вихідців з різних регіонів за спільним столом лише засвідчив, наскільки подібними є жителі Сходу, Заходу та Півдня України. І вже це дає надію на те, що робота, яку ми виконуємо, не є даремною.