10 травня 2018 р. у м. Львові стартувала П'ятнадцята Молодіжна Академія – дводенна зустріч, яка по праву може вважатися унікальною для проекту «Інтеграція через діалог». Справа в тому, що захід став результатом плідної співпраці Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» і кафедри Історії, музеєзнавства та культурної спадщини (ІМКС) Національного університету «Львівська політехніка», як фінал одразу двох проектів: онлайн-курсу «Наша історія – наш бренд» та Всеукраїнської акції «SOS – Історична пам'ятка» відповідно.
38 учасників з різних куточків України, значну частину з яких склали вихідці з прифронтових територій, отримали можливість зібратися у Науково-технічній бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка», аби презентувати професійним науковцям і громадськості власні напрацювання. Історичні постаті, явища та об'єкти локальної історії – все це знайшло своє місце у доповідях юних конкурсантів і їхніх наставників. Характерно, що роботи нерідко відкривали несподівані факти минулого навіть для досвідчених істориків, породжуючи непідробне зацікавлення та жваві дискусії серед присутніх.
Після екскурсії територією та головним корпусом навчального закладу у виконанні співробітника кафедри ІМКС Романа Ярославовича Кузьмина та обіду, учасники конференції були запрошені на лекцію голови ради Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрія Зеноновича Салюка. Останній розповів гостям про важливість створення бренду для культурних пам'яток та найважливіші секрети успіху у такій діяльності.
Тематика лекції була обрана зовсім не випадково, про що представники делегацій дізналися вже на наступному занятті. Його спільно провели співробітниця кафедри ІМКС Наталія Богданівна Панас і керівник Інформаційного відділу Програми «Інтеграція через діалог» Тарас Олексин. Коли учасники по черзі розповіли своїм колегам, чому робота із маловідомими пам'ятками стала настільки важливою для них, з'ясувалося, що основною причиною є бажання не лише врятувати самі об'єкти, але й сповна розкрити їхній туристичний потенціал для широкої громадськості. І саме вміння створити із пам'ятки справжній бренд – один із найефективніших способів реалізації такої мрії.
Для здобуття практичних навичок у цій сфері, організатори поставили перед учасниками завдання по створенню бренду НУ «ЛП». При цьому, кожна із п'яти випадковим чином сформованих команд отримала власну сферу для роботи:
- історія Політехніки;
- наукове життя;
- роль у культурних процесах;
- досягнення навчального закладу;
- громадська думка про університет.
Для полегшення завдання, старшокласникам допомагали в ролі консультантів представники кафедри ІМКС Іван Ярославович Хома, Роман Ярославович Кузьмин, Юлія Михайлівна Курдина, Наталія Богданівна Панас та координатор Локальних Центрів проекту «Інтеграція через діалог», соціолог Олеся Скрипник. Величезна кількість нової інформації, свіжі ідеї та гарячі дискусії ознаменували собою завершення першого дня Молодіжної Академії.
Натомість, ранок п'ятниці, 11 травня 2018 р., був повністю присвячений практичному втіленню учасниками сформульованих напередодні ідей. Після двогодинної підготовки, кожна команда представила присутнім власні дослідження, а головне – пропозиції по якісному ребредингу навчального закладу. Варто додати, що ідеї виявилися по-справжньому нестандартними і сміливими, але стали саме тим «свіжим» поглядом цільової аудиторії – майбутніх студентів та перспективної молоді – якого так потребує кожен вітчизняний навчальний заклад. Як зазначили організатори, концепти, створені учасниками, обов'язково будуть продемонстровані керівництву Львівської політехніки. Водночас, самі школярі отримали неоціненний досвід, який зможуть використати на практиці вже вдома.
Завершилася офіційна частина конференції урочистим врученням сертифікатів фіналістам обох конкурсів від Романа Ярославовича Кузьмина і Тараса Олексина. Певним бонусом для них стало запрошення на екскурсію у виконанні Тараса Олексина собором Святого Юра та тюрмою на Лонцького – не лише «красномовними» свідками перипетій вітчизняної історії, але й наочними прикладами результативної роботи істориків, культурологів і фахівців музейної справи щодо пам'яток абсолютно різного профілю.
Сподіваємося, що насичена дводенна програма стала не просто зустріччю людей з різним досвідом, проте, однаковою любов'ю до минувшини, але й справжнім тренінгом, котрий продемонстрував їм на практиці як складнощі, так і перспективи дослідницької роботи. Тож наостанок хочеться побажати всім учасникам побільше можливостей для застосування нових знань, а головне – наснаги у такій непростій, але, безумовно, важливій роботі!
Коментарі