Третій рік проекту «Інтеграція через діалог» був відкритий Дванадцятою Молодіжною Академією, котра проходила у м. Києві впродовж 26-27 січня 2018 р. Як було згадано раніше, перший день зустрічі був наповнений тренінгами з журналістики, інтерв'ю та прогулянками. Натомість, друга половина Молодіжної Академії була, в основі своїй, присвячена практичній складовій.

Так, вранці 27 січня 2018 р. фіналісти літературного (анти)конкурсу «(Не)дитячий погляд на війну» були залучені до майстер-класу очільника Інформаційного відділу Програми Тараса Олексина під назвою «Як (не) треба писати». На прикладі численних вирізок з газет і висловлювань публічних осіб, підлітки познайомилися з таким явищем як «мова ворожнечі» (відомим також як «мова ненависті»), дізналися про специфіку її використання в інформаційному полі, а також проаналізували деструктивний вплив такого інструменту на суспільство.

Після невеликої перерви, школярі приступили до реалізації свого основного завдання – створення власного ЗМІ. Характерно, що шлях до цієї мети в кожної команди виявився унікальним: частина готувала макет видання з допомогою інструментів "Microsoft PowerPoint", інші – з використанням плакатів і маркерів. Різною була і специфіка кожного проекту: від щоденної газети з мінімальним обсягом сторінок, до товстих щомісячників і навіть інтерактивних Інтернет-порталів.

Результати дводенної діяльності старшокласники представили аудиторії зі вчителів та організаторів Молодіжної Академії у конференц-залі готелю «Турист». Відкрив імпровізовану церемонію проект команди Віктора Лємєшкіна, котра продемонструвала з допомогою слайд-шоу переваги власної газети для всієї сім’ї «Уют». Видання виявилось наповненим великою кількістю цікавої інформації для дорослих, а також інтерактивними іграми для дітей, що, на думку самих авторів, повинно було б забезпечити їм стабільний притік цільової аудиторії.

Другою виступила група Олександра Касьяненка, котра презентувала власну газету-«летючку» "Studentska". Як зауважили самі учасники, вони не надто вірять у відродження популярності друкованих видань серед молоді, а тому вирішили підійти до реалізації проекту максимально творчо. Так, підлітки закцентували увагу на: новинах на актуальну для будь-якого студента тематику, великій кількості оголошень про роботу (за рахунок яких таке видання і можливо було б фінансувати), постійних розіграшах серед читачів та безкоштовному поширенню.

Третій проект представили старшокласники під керівництвом Марії Яценко. У своєму виданні "Globe" учні вирішили піти шляхом всесвітньо відомого журналу "National Geographic", надаючи своїм читачам «інсайдерську» інформацію про маловідомі туристичні об’єкти України і світу. «Фішкою» цього ЗМІ стало б перебування всієї редакторської групи у тій чи іншій місцевості саме на прохання власних читачів, що дозволило б максимально точно, виважено і розлого описати переваги і недоліки кожного населеного пункту з точки зору місцевих мешканців і мандрівників.

Не менш цікавою виявилась і газета підопічних Адміністратора Локальних Центрів Олесі Скрипник «МА юність». Особливістю видання повинна була стати його мультиверсійність. Цій меті служили б QR-коди та адреси публічних сторінок видання у соціальних мережах на сторінках друкованої версії. З іншого боку, визначальною була потреба в обранні власної цільової аудиторії. Такою мала б стати середньостатистична молода українська сім'я, для якої зовсім не були б чужими останні Інтернет-тренди, специфічний сленг і, водночас, бажання отримати актуальну для себе інформацію.

Чи не найбільш далеко від тематики класичних друкованих ЗМІ відійшли школярі з команди Тараса Олексина. Одностайно зауваживши ряд проблем друкованих видань, учасники заявили про відкриття повноцінного інформаційного Інтернет-порталу, зорієнтованого на сучасну молодь. Останній факт підкреслювався величезною кількістю сленгу, мемів і жартівливо поданої у статтях та заголовках інформації. Як заявили самі члени редакторської групи, вони вирішили з максимальною ефективністю використати «кліпове» мислення молодого покоління, його потяг до інтерактивності та обговорень, а також бажання дізнаватися найсвіжішу інформацію максимально швидко і, головне, доступно. З огляду на це, значна кількість серйозних аналітичних видань проходить повз таких читачів, а утворена «лакуна» заповнюється недостовірною та часто тенденційною інформацією із соціальних мереж. І саме продемонстрований «хайповий» підхід, на думку авторів, і буде здатним виправити цю ситуацію.

Цікаво, що кожна презентація викликала в аудиторії неприховане зацікавлення, величезну кількість уточнень і запитань, а що не менш важливо – періодичні вибухи сміху, котрі зайвий раз засвідчили: підлітки дійсно спроможні створити щось неочікуване й актуальне. Головне ж для цього – максимально допомагати їм у реалізації власного потенціалу.

Завершилась презентація, як і сама Дванадцята Молодіжна Академія, фінальним словом координатора Програми освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог» Петра Івановича Кендзьора, нагородженням учасників, а також створенням ними «Дерева мрій», вщерть заповненого стікерами з інформацією про втілені задуми й очікування від заходу. При цьому, значна кількість дітей у залі, в яких на очах стояли сльози під час прощання, лише підтвердила, наскільки важливу реабілітуючу функцію для підлітків виконує наш проект. Саме тому й так важливо, аби подібні інтеграційні зустрічі відбувалися максимально часто, отримавши своє повноцінне продовження в житті кожного учасника.