Квітень 2017 р. пройшов для юних учасників Херсонського Локального Центру громадянської освіти надзвичайно плідно. З огляду на наближення свят, наші колеги провели на базі Обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки заняття клубу творчого самовираження «Мiй свiт».

Великдень – це сімейне свято, до якого заздалегідь готується вся родина. Головне місце на столі займає паска та розфарбовані яйця – крашанки і писанки. Діти, традиційно, не тільки допомагають дорослим у приготуваннях, але й роблять рiзнi подарунки. Тож 2 квітня 2017 р. учасники студiї «Мiй свiт» у Вiддiлi естетичного виховання згадали традиції святкування Воскресіння Христового, після чого створили свої незвичайні вироби – тематичні іграшки. Проявити фантазію під час роботи учням допомогли звичайні прищепки. Великодні вироби, за свідченням Локального координатора Крижановської Ольги Володимирівни, вийшли дуже незвичайними та цікавими.

Не менш захоплюючим для дітей воїнів АТО та ВПО видалось і заняття, що відбулося 30 квітня 2017 р. У цей день учасники студії «Мій світ» дізналися цікаву інформацію про маски. Останні мають дуже давню історію, оскільки з'явилися ще на початку розвитку суспільства. Одягаючи маски тварин і виконуючи певні танці, мисливці прагнули заманити майбутню здобич.

З давніх часів люди помітили, що для перетворення в казкового героя потрібна маска чи грим, адже це допомагає приховати обличчя. Маски у різних народів виготовляють з різних матеріалів: каменю, глини, металу, дерева чи паперу. У Стародавній Греції, звідки театр взяв початок, маска замінювала грим. Французи ж стверджують, що вперше маска з оксамиту або тафти з'явилася у них, як частина жіночого дорожнього костюму для оберігання обличчя від пилу, сонця або від негоди.

Сьогодні ми можемо бачити маски на сцені дитячого, лялькового театру, в цирку, пантомімі, мультиплікації. Поєднання двох масок (трагічної та комічної) є навіть символом театру.

Стараннями наших херсонських партнерів, дітлахи не тільки дізналися корисну інформацію, але й самотужки виготовили маски звірів. А наприкінці заняття спробували свої сили у створенні власної казки.

Зрештою, подібна робота характеризується як творчою складовою, що розкриває індивідуальність дитини, так і терапевтичним ефектом, чи не найкраще дозволяючи підліткам подолати задавнені травми і комплекси. Тому сподіваємося, що наші колеги не зупинятимуться на досягнутому, а продовжуватимуть, як і раніше, допомагати школярам, обережно зцілюючи їхні душі засобами мистецтва.