Про те, що важко сказати словами, іноді здатні розповісти світлини. І не просто розповісти, а спонукати співпереживати, поглянути на оточуючих «іншими очима», допомогти зрозуміти їхні думки і вчинки. Саме таку мету переслідували організатори арт-виставки «Те, про що важко сказати...», яка перебувала впродовж 4-6 грудня 2017 р. на території Білоцерківського навчально-виховного об'єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15 – дитячо-юнацький спортивно-оздоровчий клуб», де наразі функціонує Локальний Центр громадянської освіти у м. Біла Церква Київської області.
В основі виставки – зворушливі світлини фотографа Христини Музичук та представників Молодіжної команди проекту «Інтеграція через діалог» – переселенців і дітей воїнів АТО. У своїх роботах вони показали власне бачення хибних стереотипів, з якими їм доводилося зустрічатися в нових життєвих умовах. «Ми практично позбавлені можливості бути сприйнятими без «викривлення образу» з боку нового середовища чи «старих знайомих»...», – саме цей посил прагнули передати підлітки у своїх фотороботах.
Протягом трьох днів експозицію переглянули як учні, так і педагоги школи. Як наголошує Локальний координатор Богінська Лариса Петрівна, ці світлини – черговий місток до розуміння дітей, що постраждали від війни, їхніх переживань, вчинків і сподівань.
Арт-виставка «Те, про що важко сказати...» вже майже півтора роки, з вересня 2016 р., мандрує навчальними закладами різних регіонів України, в межах Програми освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог», де з нею встигли ознайомитися тисячі глядачів. І, хочеться, вірити, що наш проект справді дозволить дітям і дорослим задуматися над кількістю стереотипів, котрі переслідують ВПО, а також частими проявами упередженого ставлення, щоб, врешті-решт, стати кращими і перетворитися на дійсно «зрілу», об'єднану націю.
Коментарі