Ось вже третій рік поспіль в Україні реалізується Програма освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог». Впродовж цього періоду Всеукраїнська Асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» здійснювала роботу у багатьох сферах. Одним із найбільш глобальних завдань стала психологічна допомога школярам Донеччини, яку надав Локальний Центр громадянської освіти у м. Краматорську № 1. 

Як стверджує Локальний координатор Лук'янова Людмила Олександрівна, протягом 2015-2017 рр. у 4 шкільних округах міста (а саме у школах № 9, № 11, № 12, № 16 і № 25) проводилися групові заняття психологів з учнями молодшої, середньої та старшої вікових категорій. 

Організатори поставили перед собою наступні завдання:

• Формування саногенного (позитивного) рівня мислення.
• Розвиток широкого спектру інтересів і здібностей
• Формування зацікавленості собою, однолітками.
• Розвиток зацікавлень у пізнанні своїх вмінь, власних емоцій, вчинків.
• Формування первинних навичок самоаналізу.
• Розвиток відчуття особистої гідності, особистісної автономії.
• Розвиток навичок особистісного спілкування в групі однолітків.
• Розвиток навичок стресостійкості.
• Розвиток форм співчуття та співпереживання.

При цьому, цілями занять стали:

• Формування позитивного емоційного ставлення до занять.
• Адаптація дітей до нових форм взаємодії.
• Знайомство з прийомами доброзичливого спілкування.

Тренінги складалися з декількох етапів, для кожного з яких було визначено власний спектр робіт. На початковій стадії, після вправ «Голуб – птах миру» і «Коло дружби» у молодшій групі і використання метафоричних карт у середній та старшій, спеціалісти провели діагностування рівня самооцінки дітей, їхнього емоційного здоров'я і самопочуття на теренах школи та вдома. 

Після аналізу спектру проблем, були визначені наступні напрями роботи: 

• Розвиток позитивного ставлення до занять.
• Сприяння подальшому саморозкриттю, вмінню аналізувати.
• Виявлення особливостей спілкування дітей. 
• Знайомство з правилами спілкування, навчання прийомам спілкування з однолітками (у парі та в групі).
• Зняття негативних переживань, допомога у вираженні своїх почуттів. 
• Розвиток активного тренінгового спілкування, розвиток подальшого саморозкриття, уміння аналізувати. 
• Встановлення внутрішньої рівноваги, розвиток навичок саморегуляції в стресовому стані.

Для досягнення зазначених результатів, учасники розповідали про себе, свої улюблені заняття, особисті переваги. Активно використовувалися прийоми з «чарівним клубком» та «павутиною дружби». Творча робота з кольоровим картоном, фарбами, олівцями, фланелевими фігурками допомагала дітям краще проявляти свій настрій та більш успішно долати стрес. 

Після повної адаптації дітей у групах, наші колеги визначили пріоритетні цілі в роботі: 

• Підвищення самооцінки та значимості дитини.
• Налаштування підлітків на успіх.
• Відновлення душевної рівноваги учасників.
• Розвиток навичок саморегуляції у стресовому стані.
• Зняття негативних переживань.
• Розвиток знань школярів про можливості вираження своїх почуттів.
• Розвиток позитивного ставлення до життя.
• Зняття психоемоційного напруження.  

Психологи та соціальні працівники застосовували для молодших учнів інтерактивні вправи на віднайдення ресурсних станів (крапель), щоб вкритися від неминучого «дощу нещасть». Тим самим підвищувалася впевненість дитини у своїх силах, відбувалося налаштування на успіх. Особливо сподобалася учасникам гра на демонстрацію різнобічних ситуацій, в яких дитина може відчувати забруднення, невпевненість, тривогу, та знаходження «беззорового» шляху груповим рішенням.

Представників середньої та старшої групи особливо зацікавила вправа «Чарівна рукавичка», яка передбачає собою пошук і фіксацію невдалих та тривожних станів, у яких підліток може відчувати дискомфорт, невпевненість, тривогу. Основною метою такої роботи став пошук ресурсів для виходу з негативних ситуацій. 

Підлітки дуже творчо підійшли до вправи, де за допомоги кольорових ниток вчилися розповідати про свої почуття, фіксувати позитивні моменти в різнобічних емоційних станах.

На заключному етапі роботи з дітьми, необхідно було реалізувати наступні завдання:

• Зняття негативних переймань.
• Навчання вираженню власних почуттів.
• Розвиток позитивного ставлення до життя.
• Зняття психоемоційного напруження.  
• Розвиток сприйняття різних точок зору, уміння приймати себе.
• Розвиток вміння налагоджувати соціальні зв'язки.
• Навчання аналізу власних труднощів.
• Формування мотивації на подолання складних ситуацій.
• Розвиток активного тренінгового спілкування.
• Аналіз вміння саморозкриття, самопізнання, прояснення «Я-концепції». 

Наприклад, у молодшій групі діти вчилися розумінню того, що багато залежать від їхнього ставлення до певних подій. Також учні намагалися шукати шляхи звільнення від негативних переживань. У цьому їм особливо помітно допомогла вправа «Подорож у весняний ліс». Остання була спрямована на релаксацію малюків, розвиток їхньої уяви, створення гарного настрою. Заняття допомагали школярам навчитися дивитись на іншого й на себе більш об'єктивно, розвивали вміння висловлювати свої думки, враження. Як наслідок, у дитини підвищувалася впевненість у власних силах, формувалася націленість на успіх і позитив. Цікавими виявилися й активні спроби підлітків знайти в собі та навколишніх приховані риси особистості й таланти, задля їхнього майбутнього розвитку. 

В середній і старшій групі відбувалися аналогічні процеси, але з використанням більш складних вправ. Однією із таких стала «Чудо-картинка», що передбачала пошук та фіксацію невдалих і тривожних станів, в яких підліток може зазнавати труднощів, відчувати страх, образу чи брак ресурсів для віднайдення душевного балансу. Значна увага була приділена роботі в команді та використанню індивідуальних вмінь і навичок учасників задля досягнення колективної мети. Окрему роль зіграло також використання «значущих» людей як прикладів для наслідування та додаткового стимулу для роботи над собою.

Фінальні заняття були присвячені рефлексії учасників. Діти розповідали про свої враження, ділилися набутими вміннями і навичками, розповідали про особисті плани.
Окремо слід згадати проведення підсумкових діагностичних занять, що визначали рівень самооцінки дітей, їхній настрій у школі і вдома. Результати, наведені нижче, говорять самі за себе: 

Еволюція емоційного стану дітей з цільових груп у школі:

Еволюція емоційного стану дітей з цільових груп вдома: 

Як засвідчують графіки, активна психологічна робота з новочасними «дітьми війни» не лише можлива, але й дійсно потрібна. Вправи, які допомагають підліткам максимально розкритися, вилити емоції та переоцінити своє ставлення до навколишнього світу, виявилися особливо результативними. Втім, важливою при цьому залишається тривалість такої роботи, наявність тісних міжособистісних зв'язків між школярами і дорослими.

З огляду на зазначене вище, наші колеги довели, що одноразові акції та тренінги, без використання комплексного підходу до роботи з дітьми, не можуть вважатися по-справжньому ефективними. Зрештою, хочеться вірити, що зазначені факти, як і арсенал прийомів, що їх застосовували фахівці Програми, стануть основою для більш масштабної роботи з дітьми з цільових категорій проекту і допоможуть українському суспільству успішно подолати всі негативні наслідки війни на Сході України.