11-15 травня 2017 р. у Відділі підліткового читання Обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка у м. Кропивницькому, на базі якої функціонує місцевий Локальний Центр громадянської освіти, відбувалася презентація арт-виставки «Те, про що важко сказати».

Авторами проекту стали учасники Третьої Молодіжної Академії у м. Львові, яка проходила у рамках Програми освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог» 15-19 серпня 2016 р. Допомогла школярам реалізувати їхні ідеї фотограф Христина Музичук.

На світлинах виставки зображені діти, які пережили страшні хвилини обстрілів та були змушені покинути свої домівки, рідних і друзів. Ці переселенці втратили можливість бути сприйнятими без «викривлення образу», як з боку нового середовища, так і своїх старих знайомих. Завдяки тому, що фотовиставка відображає внутрішні переживання підлітків через нові життєві обставини, так важливо демонструвати описані авторами речі їхнім одноліткам з «великої» України. 

На перегляд виставки Локальним координатором Томило Аллою Миколаївною були запрошені вчителі та учні 9-х класів Кропивничанської гімназії ім. Т. Г. Шевченка. Фото викликали помітне зацікавлення та багато запитань у дітей. За словами наших колег, серед учасників заходу не залишилося жодного байдужого до побаченого. Важливим показником цього стала й активна дискусія поміж присутніми, під час якої гості висловлювали свої думки та ділилися враженнями.

Організатори донесли до школярів основний задум арт-проекту: як іноді важко підібрати потрібні слова, коли переповнюють емоції та почуття. Водночас, представники осередку звернули увагу запрошених на важливість приділення уваги одне одному, а також виховання в собі відчуття розуміння й співпереживання до людей, які нас оточують. Адже тільки так ми зможемо зрозуміти біль тих, хто був змушений покинути все, що мав і любив впродовж свого життя. Водночас, це посприяє усвідомленню нами того, як допомогти їм в адаптації до нового середовища, подоланні страхів і труднощів. Сама ж готовність до подібного чи не найкраще продемонструє, чи гідні ми звання Людини.