19 лютого 2017 р. в Луганській області відбувся XXIII Обласний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт членів Луганської обласної Малої академії наук учнівської молоді. Серед школярів, які виступали на заході, були і дві прекрасні учасниці проекту «Інтеграція через діалог». Вони захищали свої роботи у секціях «Історія України» та «Російська література».

Анастасія Лінник, учениця 11 класу СЗОШ № 12 м. Сєвєродонецька, представила дослідження «Діти та війна: осмислення уроків історії». Блискучий захист своєї роботи, оцінений членами поважного журі найвищою кількістю балів, Настя розпочала словами:

«Кажуть, історія вчить… Зрозуміти та оцінити сьогодення можна тільки тоді, коли добре знаєш минуле. Історія будь-якого народу містить події, що за своїм значенням стають знаковими для усього людства. Саме до таких належать події Другої світової війни. Для українського народу вона стала важким випробуванням. Особливо відчутно вона зачепила його наймолодшу частину – дітей. Після закінчення війни минув 71 рік, але й  сьогодні історія надає нам ще один урок; і знову діти України чують свист куль, змушені покидати свої домівки. Тому дослідження наслідків німецько-радянської війни 1941-1945 рр. та Антитерористичної операції 2014 р. і їхнього впливу на долю неповнолітніх громадян України не втрачає своєї актуальності сьогодні...»

В секції «Російська література» результати власного наукового дослідження презентувала ще одна учасниця проекту, учениця 10 класу СЗОШ № 18 м. Сєвєродонецька Анастасія Непочатова. Тема дослідження – «Поетика українського національного костюму у ранніх творах М. В. Гоголя».

У літературі немає незначущих явищ. Все в ній має змістове навантаження, навіть предмети побуту та одяг. Будучи створеними словом, речі перетворюються, стаючи символом або просто вагомим елементом середовища, в якому діє літературний персонаж, знаком історичної, суспільної, духовної атмосфери.

Костюм – найточніший, вірний та безпомилковий показник відмінних рис суспільства, маленька частинка людини, країни, способу життя, думок, занять, професій. Врешті-решт, у різних частинах світу розвиток суспільства мав свої специфічні особливості, і всі вони – кліматичні, соціальні, національні та естетичні – характеризувалися яскраво вираженою багатоманітністю вбрання.

Свої особливості має і український національний костюм, з яким у російській літературі ХІХ ст. ми можемо зустрітися тільки на сторінках творів Миколи Васильовича Гоголя. Та чи все нам зрозуміло, коли ми читаємо про жінку похилого віку «в  білих намитках, у білих суконних свитках» або простих селян, «все більшою частиною в кобеняках»?

Обґрунтована відповідь на це філософське запитання і глибоке розкриття теми були високо оцінені членами журі. Наша юна дослідниця виборола честь представити свою роботу на наступному, Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту, отримавши перемогу у своїй секції.

Отож, вітаємо наших чарівних дівчат-науковців, а також бажаємо їм подальших відкриттів і звершень!