Локальний Центр громадянської освіти у м. Сєвєродонецьк

Однією з визначальних рис Програми освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог», є та «спадщина», котра не втрачає своєї актуальності навіть після офіційного завершення проекту. Серед найбільш показових її прикладів – арт-проект підлітків з цільових груп «Те, про що важко сказати…», присвячений проблемі стереотипів щодо переселенців в українському суспільстві. 

Ось і цьогоріч фотовиставка мандрувала Україною та Польщею з очільницею Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти Галиною Анатоліївною Кравченко. 29 листопада 2018 р. наша колега відвідала м. Кобеляки Полтавської області. На зустрічі зі вчителями історії Кобеляцького району, а також учнями Кобеляцького професійного ліцею, Локальний координатор ділилася спогадами про Програму, а також розкрила основні посили юних авторів і героїв світлин. 

У той же час, модератор відкрила для себе музей м. Кобеляки і сам край як «колиску» талановитих письменників і митців, починаючи з Олеся Гончара. «Ці люди – неймовірні, а ступінь їхньої зацікавленості у навчальних і суспільних процесах вражає», – із захватом розповідає наша колега про особисті враження від поїздки. 

Зі свого боку, ми щиро дякуємо всім причетним до творчої зустрічі на Полтавщині та обіцяємо, що заходи з обміном досвідом за результатами проекту залишатимуться нашою доброю традицією і в майбутньому.

Пригадуючи, скільки цікавих задумів було втілено у життя за час реалізації проекту «Інтеграція через діалог», з приємністю спостерігаємо, що багато наших ідей продовжують розвиватися, ба, навіть виходять на новий рівень. Як, наприклад, арт-проект «Те, про що важко сказати», котрий було представлено у Польщі в рамках Міжнародної школи.

Координаторка Локального Центру громадянської освіти у м. Сєвєродонецьк, Кравченко Галина Анатоліївна, котра власне й ініціювала презентацію арт-проекту на міжнародному рівні, поділилася своїми враженнями:

На початку вересня 2018 р. Національний центр «Мала академія наук України» разом з Центром слов’янських мов «Славос» (м. Бидгощ, Польща) провели Міжнародну школу з культурної дипломатії. Її учасниками на польських теренах стали тринадцять дітей 14–16 років з родин Героїв Небесної Сотні, учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб з Автономної республіки Крим. Компанію їм склали 13 польських школярів. Учасники разом розробляли спільні проекти.

За словами організатора проекту, методиста НЦ «МАНУ», кандидата філософських наук Юлії Кравченко, мета Школи полягала у розвитку ціннісно-світоглядних компетенцій особистості, критичного та креативного мислення. Юні дипломати ознайомлювалися з європейською культурно-мистецькою спадщиною, вдосконалювали навички міжособистісної та міжкультурної успішної комунікації і розвивали уміння презентації української культури.

Учасники  Школи  мали можливість  ознайомитись  з молодіжним арт-проектом «Те, про що важко сказати».  Перше знайомство зі світлинами, які розмістили просто неба, на березі красивого озера, справило глибоке враження як на українських, так і на польських учнів.

Виставка була представлена у різних аудиторіях: в університеті імені Казимира Великого, куди були запрошені учні гімназії та ліцею  міста Бидгощ, та в мерії вищеназваного міста.

Серія  зустрічей з представниками польської культури та освіти, а саме з художником Гжегожем Плещинським, лялькарем  Робертом Порузинським, представниками громадської спілки театральних діячів, з ректором університету імені Казимира Великого стала для багатьох з них першоджерелом інформації щодо ситуації в Україні. Виставка стала важливою  практикою на шляху до взаєморозуміння, пізнання та взаємоповаги, можливістю налагодження міжособистісних стосунків.

Польські друзі отримали  дуже цінні, за їх власними висловами, подарунки: збірник  дитячих робіт «(Не)дитячий погляд на війну» та посібники, які в різні часи були підготовлені і видані Всеукраїнською асоціацією вчителів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба».

З боку приймаючої сторони була продемонстрована щира зацікавленість у продовженні співпраці як щодо презентації арт-проекту, так і щодо можливого перекладу збірника «(Не)дитячий погляд на війну» польською мовою, наразі вибудовуються плани на подальшу співпрацю.

За час реалізації Програми освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог», перед організаторами стояло чимало викликів. Одним із найвідповідальніших, а від того – і найважчих завдань, стали інтеграційні зустрічі дітей з цільових груп проекту із ровесниками та дорослими з інших регіонів України. Різний життєвий досвід, погляди, світоглядні вподобання та оточення – це далеко не повний список тих гіпотетичних труднощів, з якими можна зіштовхнутися під час подібних акцій. На щастя, реальність виявилася зовсім іншою, адже дітям, здебільшого, не лише легко знайти спільну мову, але й цікаво зустрічатися знову, породжуючи, таким чином, традицію міжрегіональної дружби. Одним із найяскравіших прикладів подібних ситуацій став досвід щорічного інтерактивно-освітнього центру «Літні зустрічі», що функціонує на території с. Носачів Черкаської області. 

Вже вкотре до місцевих активістів завітала з дружнім візитом делегація від Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти, яка складалася із 9 дітей з числа цільових груп проекту, на чолі з координатором Кравченко Галиною Анатоліївною. Впродовж 3-10 червня 2018 р. підлітки з числа переселенців, жителів прифронтових і тимчасово окупованих територій та дітей воїнів АТО були учасниками насиченої культурної програми. Серед місць, які їм вдалося відвідати, була «Мала Батьківщина» Тодося Осьмачки, пам'ятні місця м. Канева, з відвіданням могили Тараса Шевченка, Буцький каньйон, Корсунь-Шевченківський, як місце переломної битви в Національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького, а також один із найкращих у Європі кінних заводів, що знаходиться у м. Жашків. За свідченнями самих учасників, останній особливо вразив їх красою скакунів та підходом працівників до виховання майбутніх чемпіонів. 

Зрештою, найбільшим відкриттям для підлітків стали самі мешканці с. Носачів. Жителі приємно здивували їх своїм теплим ставленням, гостинністю та готовністю допомогти. 

«Нас з подругою зустріли з автобуса, допомогли донести наші валізи. Півдороги ми розмовляли про щось, і я вже подумала, що кожна сім’я, до якої ми приїхали, мала на нас певне «досьє» – як звати, скільки років, до якого класу ходимо у школі. Аж тут тьотя Лєна каже: «Дівчата, а як вас взагалі звати?». Для мене це настільки незвично – взяти до себе на проживання незнайому дитину, і навіть не знати її імені! Це ж наскільки треба бути відкритими та щирими! Коли ми зайшли у дім, намагаючись нікого не розбудити (бо в сім’ї ще є бабуся Галя та дівчина Настя), раптом запалало світло, і Настя, яку ми з Мариною ще поки не знали, підійшла до нас і міцно-міцно обійняла. Нам виділили найкращу кімнату в домі – батьківську спальню. Ми впали на ліжко і просто забулися у сні», – ділиться враженнями учасниця поїздки Аріна Чорнобай. 

Додамо, що організатори пришкільного табору не оминули увагою і дозвілля учнів: спортивні та інтелектуальні ігри, цікаві лекції, майстер-класи з народних ремесел і пікніки стали незмінним атрибутом перебування гостей зі Сходу на Черкащині. У свою чергу, місцевим жителям було презентовано збірники життєвих історій «(Не)дитячий погляд на війну», співавторами яких була частина присутніх. Тож не будуть перебільшенням слова, що тижневе перебування учнів в гостях у носачівців докорінно змінило погляди обох сторін, зруйнувавши фальшиві стереотипи, можливі взаємні побоювання та створивши підґрунтя для щирої дружби. Самі ж діти, за свідченням Локального координатора, стали більш комунікабельними, відкритими, а що найважливіше – щасливими. Від подій, емоцій і нових знайомств. Саме тих, які об'єднують українців. Насправді, а не на словах.

З 25 квітня по 1 травня 2018 р., в межах проекту «Інтеграція через діалог», учні з Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти стали учасниками історичної експедиції «Зі Сходу на Південь: одна країна – Україна» з використанням виставки «Те, про що важко сказати...». 

Метою даного заходу була участь у Форумі «Уроки історії – уроки життя» у м. Миколаєві на базі Миколаївського юридичного ліцею, про основні здобутки якого ми писали раніше. Серед завдань делегації була також презентація арт-проекту «Те, про що важко сказати...», обговорення  сучасних реалій у форматі «живої книги» та історичні експедиції по містах України. 

Під час роботи Форуму відбулося дослідження перебігу історичних подій періоду Української революції 1917-1921 рр. на Півдні України, розглядалися уроки та виклики сьогодення. 

Така форма роботи сприяє формуванню позитивних відносин у суспільстві, дозволяє відчути життєві проблеми, з якими зіштовхуються переселенці сьогодні, сприяє розвитку емпатії та співпереживання. 

Під час експедиції учні мали можливість відвідати декілька міст Сходу і Півдня України. Знайомство з м. Харковом, м. Миколаєвом та м. Одесою залишило неповторні враження і надало поштовх до подальшого вивчення історії нашої країни.

Подаємо в оригіналі спогади учасниць експедиції:

«Вот и закончилась моя незабываемая историческая экспедиция. У меня была возможность проехаться по нескольким городам, в одном из которых я делилась частичкой своей жизни. Началось моё путешествие с города Харьков, в котором я посетила парк Горького. Центральный парк развлечений первоначально назывался загородным Николаевским парком и был заложен в 1893-1895 годах. Поскольку выделенный участок находился достаточно далеко от города, то парк, в основном, предназначался для конных прогулок. Его решили разбить по образцу Булонского леса во Франции – с аллеями для верховой езды и катания в экипажах. Благодаря энтузиазму жителей города, при активном участии студентов и гимназистов, площадь посадок существенно росла, и к моменту своего открытия для посещений в 1907 году, парк увеличил свои размеры почти в 2,5 раза. В советскую эпоху парк вступил с новым именем: поскольку оставаться Николаевским он не мог, в 1919 году он стал Коммунальным. 

22 августа 2012 года, накануне открытия, обновлённый парк посетил президент Украины. 23 августа 2012 года, в годовщину освобождения Харькова от нацистской оккупации, Центральный парк развлечений был торжественно открыт. Символом обновлённого парка стала белочка. Я была первый раз в Харькове. Гуляя по парку, я наслаждалась красотой природы и  дышала свежим воздухом. Красота скульптур и разных видов растений меня поразила. 

Следующим в ходе исторической экспедиции  был город Николаев, в котором я была 3 дня. Я побывала в самом большом зоопарке Украины. Разнообразие животных и их поведение порадовали и удивили  меня. 

В Николаеве мы стали участниками  Форума,  на котором каждый из нас делился тем, что пережил за 4 года после начала трагических событий на Донбассе. Рассказывать было очень сложно, хотелось донести до людей свои историю, но слезы останавливали тебя. Слушателями были люди разных возрастов. Они внимательно слушали наши воспоминания, ведь мы являлись страницами «живой книги» – истории нашей жизни. 

Мы сумели принять участие в работе исторических секций, где обсуждались вопросы, связанные с событиями в период Украинской революции 1918-1921 годов. 

Все участники Форума были приветливыми и открытыми с нами, я познакомилась с прекрасным учителем истории Майей Юхимовной и приобрела новых знакомых, своих сверстников. У нас была увлекательная экскурсия по городу. 

Незабываемая и великолепная Ольвия, в которой мы провели большую часть дня, оставила у меня неизгладимый след в памяти. Ольвия – одна из греческих колоний на территории современной Украины, основанная еще в первой четверти VI до н. э. Сегодня это национальный историко-археологический заповедник, в котором до сих пор ведутся раскопки. Находится он рядом с селом Парутино в Николаевской области. Заповедник состоит из городища и некрополиса, также в состав включен остров Березань. Это место – необыкновенное, там открываются великолепные виды на Южный Буг, до сих пор ведутся раскопки, а находки можно увидеть в 2 музеях, расположенных на территории Ольвии. 

Но вот я и покинула Николаев с хорошими воспоминаниями и направилась в следующий пункт нашей исторической экспедиции – город Одессу. Там наша команда  гуляла по улице Дерибасовской, была возле Оперного театра, посетила парк Аркадия. Здесь я встретилась с Черным морем. Вода была очень теплой. Сидя возле берега и слушая шум моря, совсем не задумывалась о том, что нужно будет покидать город, но поезд ждал нас и нужно было уезжать. Впереди оставался Киев. Здесь у нас было мало времени, но мы провели его с удовольствием. Вот поезд уже приближался к Лисичанску, но так не хотелось выходить...

Участие в экспедиции стало для меня новым открытием, страницей моей жизни, где я познакомилась с  новыми друзьями и встретилась со старыми. 

Я очень благодарна организаторам исторической экспедиции за предоставленную  возможность, которая бывает далеко не у каждого. Я рада, что смогла поехать и увидеть города своей страны, в который раз влюбилась в свою родную Украину и осознала, как важно и интересно знать историю собственного народа. И как здорово, возвращаясь к воспоминаниям, открывать всё новые и интересные факты о местах, где мы совсем недавно находились, искать и изучать неизвестные для нас страницы истории!»

Марина, 10 класс.

«Наша команда принимала участие в исторической экспедиции «Зі Сходу на Південь: одна країна – Україна». В ходе поездки мы стали учасниками Форума «Уроки історії – уроки життя», где углубили свои знания об украинской революции 1918-1921 гг. 

В памяти навсегда останутся увлекательнейшие экскурсии по исторической части города Николаева и поездка в восхитительный древний город Ольвия (Вспоминаем: «Оольвиоо-политыы», спасибо Майе Юхимовне!).

За время, проведенное в Николаеве, мы успели побывать в лучшем зоопарке Украины. Мы были поражены большим количеством животных, находящихся в зоопарке, и размерами самого зоопарка. Нам понадобилось 5 часов, чтобы обойти все его территорию. 

Во время Форума, который проходил в Николаевском юридическом лицее, нам, детям-переселенцам, предоставили возможность рассказать о своей жизни, поделиться нашими тяжелыми воспоминаниями. Для лицеистов, учеников других школ и преподавателей города Николаева мы были страницами той самой «книги жизни». У каждого из нас своя личная, индивидуальная и неповторимая жизненная история, которой мы поделились во время презентации фотовыставки «Те, про що важко сказати...». 

Присутствующие на выставке учащиеся и взрослые активно реагировали на наши рассказы. Были слезы и боль. Все эмоции, которые мы видели на лицах наших слушателей, были искренними. Мы понимали,  что мы были услышаны, и наши слова оставили неизгладимый след в душе каждого человека. 

Дальнейшее общение с новыми друзьями было искренним и интересным. Уверены, что наше знакомство перерастет в настоящую дружбу. 

Всё время, которое мы провели вместе, мы были воодушевлены и просто счастливы, переполнены положительными эмоциями. 

Позвольте сказать искреннее спасибо всем, кто организовал историческую экспедицию на юг нашей Украины и сделал её незабываемой: всему коллективу проекта «Интеграция через диалог» во главе с координатором Петром Ивановичем Кендзёром, коллективу юридического лицея города Николаева во главе с директором Парамоновой Тамарой Владимировной (горячий шоколад был восхитительным!), учителю истории Варшавской Майе Юхимовне, которая стала для нас доброй феей на протяжении всего периода пребывания в Николаеве. 

Спасибо Вам, дорогие взрослые, так много сделавшие для нас, детей! 

Мы вас очень любим и ценим!»

Лиза, 11 класс.

У свою чергу, від імені всього колективу Всеукраїнської Асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба», хочемо подякувати нашим колегам – очільницям Сєвєродонецького й Миколаївського Локальних Центрів громадянської освіти – Кравченко Галині Анатоліївні і Варшавській Майї Юхимівні за їхню невтомну працю та організацію настільки масштабного проекту для дітей, які дійсно цього потребують. Бо не секрет, що саме такий обмін життєвим досвідом між молодшим поколінням і дорослими з різних регіонів України здатний стати справжнім криголамом взаємних стереотипів і подарувати нам всім найдорожче – майбутнє.

У лютому 2018 р. Сєвєродонецький Локальний Центр громадянської освіти продовжив практику роботи зі старшокласниками з тимчасово непідконтрольних територій Луганської та Донецької областей у межах проекту «Освітній компас» – складової Програми «Інтеграція через діалог». 

Впродовж понад 10 днів учні, котрі вирішили здобувати вищу освіту в українських ВНЗ, мали можливість отримати необхідну інформацію, відчути супровід, реальну турботу і допомогу у вирішенні побутових проблем. За словами Локального координатора Кравченко Галини Анатоліївни, для учасників були доступними: безкоштовне житло, харчування, експрес-підготовка до складання ЗНО, а також консультації професійного психолога, у випадку такої необхідності. Додамо, що, з огляду на минулорічний досвід, наші колеги присвятили значну увагу практичним порадам щодо якісної підготовки до іспитів. Останні виявилися корисними і доречними як для самих учасників, так і для їхніх батьків. 

Під час зустрічей з викладачами ВНЗ, які працюють у м. Сєвєродонецьку, учні зуміли дізнатися детальну інформацію про умови вступу в межах програми «Донбас –Україна», а також перспективи навчання. Бонусом для присутніх стала лекція заступниці начальника обласного відділу ДРАЦС, котра надала їм конкретні поради з питань отримання документів, що підтверджують особу, порядку оформлення шлюбу, встановлення факту народження і смерті, які мали місце на непідконтрольних територіях, а також інших важливих юридичних нюансів, з якими особливо часто доводиться зіштовхуватися жителям окупованих територій. 

Як стверджують представники осередку, останні два тижні були сповнені для учасників цілодобовою підготовкою, виконанням великої кількості контрольних робіт, часто – безсонними ночами, переживаннями і сподіваннями. Втім, саме така важка праця здатна гарантувати випускникам успішне проходження ЗНО та інших випробувань. А затишна атмосфера і висока самовіддача наших колег з Луганщини дозволила підліткам відчути себе по-справжньому потрібними рідній країні. 

Зрештою, ці заняття – лише перший етап роботи «Освітнього компасу», який діятиме цього семестру також у м. Бахмуті та м. Костянтинівці Донецької області. Тож ми бажаємо представникам і вихованцям всіх названих Локальних Центрів громадянської освіти наснаги у здійсненні такої непростої, але, безумовно, важливої спільної роботи.

У листопаді 2017 р. одразу у декількох областях України, в межах інформаційної кампанії Представництва Європейського Союзу «Будуймо Європу в Україні», було проведено серію інформаційно-просвітницьких заходів. Мета акції – пояснити важливість реалізації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей і підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між нашою державою та ЄС. Велику увагу було приділено пріоритетам допомоги, яку ЄС надає Україні, а також було зроблено огляд програм Євросоюзу, зокрема інформаційних, освітніх та культурних проектів. 

У відповідності до програми заходів, відбулася публічна презентація проектів та можливостей співпраці з ЄС на обласних рівнях. Одночасно у двох областях – Луганській та Черкаській, проходила презентація Програми освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог». 

На запрошення організаторів зустрічей, у м. Черкаси, в Черкаській обласній державній адміністрації, проект представляла координатор Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти Кравченко Галина Анатоліївна. Учасники заходу отримали можливість познайомитись з основними напрямками роботи в рамках проекту в різних областях України та проміжними результатами цієї діяльності.

Значну увагу було приділено роботі інтеграційно-освітнього центру «Літні зустрічі», який діяв на території  Черкаської області у с. Носачів у червні 2017 р. На запрошення директора сільської школи Громової Олени Андріївни, учасники Програми, діти-переселенці, стали гостями місцевої громади, знайшли нових друзів, отримали можливість познайомитись з історичними пам'ятками краю. Було відзначено, що співпраця з освітянами Черкащини має своє продовження і подальші конкретні плани реалізації. 

Водночас, 14 листопада 2017 р. у Луганській обласній військово-цивільній адміністрації, що розташована в м. Сєвєродонецьку, роботу проекту «Інтеграція через діалог» представляла директор СЗОШ № 5 Горобинська Ірина Вікторівна. Саме ця школа завжди виступає майданчиком для проведення заходів Програми в населеному пункті, а учні навчального закладу є їхніми активними учасниками. 

Педагог розповіла про освітню допомогу (підготовку до ЗНО, курси з української/англійської мови, історії та інших шкільних предметів), про інтеграційну та психологічну роботу з дітьми, які постраждали від війни. Наголосила вона і на тому, наскільки проект сприяє формуванню позитивних відносин у суспільстві, обговоренню життєвих проблем, з якими повсякчас зіштовхуються переселенці, діти воїнів АТО та підлітки, що мешкають поруч із лінією розмежування чи на тимчасово окупованих територіях. 

Особливо ж вразила присутніх на зустрічі журналістів розповідь нашої колеги про заходи «Інтеграції через діалог» – фотовиставку «Те, про що важко сказати...» та про відеоролики, які знімали діти в межах флешмобу «Діалоги з друзями». 

Учасники зустрічей як у Луганській, так і у Черкаській області відмітили неординарний підхід та ефективні форми діяльності у виконанні команди «Інтеграції через діалог», дали високу оцінку змісту і результатам проведеної роботи, а також наголосили на актуальності чергового масштабного проекту в межах Програми – (анти)конкурсу дитячих історій «(Не)дитячий погляд на війну», до якого всі охочі ще можуть долучитися до 30 листопада 2017 р. (включно).

Джерело: «ПАРАЛЕЛЬ-МЕДІА».

Напевно, однією з рис, котрі по-справжньому виділяють Програму освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог» на фоні подібних проектів, завжди була максимальна практичність допомоги, що надавалася підліткам.

Черговим проявом такого бажання став «Освітній компас», який передбачав створення навесні 2017 р. Освітньо-консультативних центрів з підготовки дітей з тимчасово окупованих територій до ЗНО на базі Локальних Центрів громадянської освіти у м. Сєвєродонецьк Луганської області та м. Бахмут Донецької області.

І ось сьогодні, з початком нового навчального року, ми раді представити вам результати роботи Сєвєродонецького Освітньо-консультативного центру та особисто Локального координатора Кравченко Галини Анатоліївни.

Згідно з наданими статистичними даними, всього Програмою на теренах Луганщини скористалося 30 старшокласників. Публікуємо найцікавіші факти з цієї кампанії:

• З 30 учасників 1 учениця отримувала свідоцтво за 9 клас, 1 старшокласник не поступав, 3 не проінформували про результати, а решта 25 поступили в омріяні ВНЗ.
• Оцінок, нижчих за 150 балів, нараховується 17,4% від загальної кількості. Результатів у діапазоні від 150 до 175 балів – 64,7%. Решта 17,9% – випадки, коли діти отримали оцінки від 176 до 190+ балів.
• З 25 новоявлених студентів-першокурсників, 4 (16%) обрали закордонні ВНЗ (1 – в Азербайджані, 2 – у Польщі та 1 – в РФ), ще 5 (20%) через сімейні обставини залишились на тимчасово окупованих територіях, а 16 (64%) обрали ВНЗ м. Києва (4), м. Львова (1), м. Харкова (3), м. Дніпра (1) та районних центрів Донецької і Луганської областей (7).
• Серед тих, хто поступив, 11 учасників (44%) потрапили на контрактну форму навчання, а решта 14 (56%) – на бюджетну.

Всі зазначені результати надають хороше уявлення про справжню картину освіти на тимчасово окупованих територіях та прагнення переважної більшості дітей отримувати якісні знання саме в українських школах. Зрештою, доволі показовими є самі результати написання ЗНО, які чудово засвідчують вмотивованість старшокласників до вступу і загальний рівень їхніх знань. В тому числі – і тих, які були надані командою наших сєвєродонецьких колег. На завершення, хотілося б додати відгук, який ми отримали від батька однієї з учасниць «Освітнього компасу» (подаємо мовою оригіналу):

Моя дочь М. Я. проживает на временно оккупированной территории в г. Луганск. Но, несмотря на это, мы решили получать образование в Украине. В этом году она окончила 11 классов в г. Северодонецк СШ № 15. При написании годовых контрольных работ, большую помощь оказала Ваша Ассоциация: были организованы бесплатные обеды и предоставлена гуманитарная помощь в виде продуктового набора. В дальнейшем она хорошо сдала ВНО и поступила на бюджет в Донецкий медуниверситет, который находится в г. Краматорск. Спасибо всем огромное!

І саме після подібних коментарів хочеться ще більше вірити в те, робота, яку ми всі проводимо в рамках проекту «Інтеграція через діалог», дійсно допомагає дітям. Не менш важливим є і те, що вона дозволяє школярам та їхнім родичам абсолютно по-новому подивитися на своїх співгромадян, поступово сприяючи досягненню українським суспільством мети, закладеної у назву Програми.

Буквально цього тижня завершився другий етап роботи Освітньо-консультативного центру «Освітній компас», який функціонував протягом травня-червня 2017 р. на базі Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти. Учні-екстерни, які приїхали з тимчасово окупованих територій України, виконували підсумкові контрольні роботи з навчальних предметів за курс 11 класу. Щільний графік контрольних робіт поєднувався з необхідністю складання з 23 травня ще й самого ЗНО. Напружені дні, безсонні ночі, хвилювання, знайоме кожному випускнику, – все це діти відчули на собі. А вже 8 червня їх чекав останній іспит, повернення додому та очікування доленосних результатів. 

Завдяки Програмі освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог», учні отримали можливість вирішити важливу побутову проблему – проживання під час виконання контрольних робіт та ЗНО. По-домашньому затишний хостел «Околиця», де оселилися наші учні, став дійсно домівкою, а співробітники закладу намагалися всіляко допомагати школярам, розуміючи важливість моменту. 

Та найголовніше, що відчули підлітки – це те, що вони дійсно вдома, що ними опікуються, за них хвилюються і їх підтримують. Діти були вражені гостинністю земляків, луганчан-переселенців, господарів кафе «У Давида», куди їх запросили на дружню вечерю. Спільні спогади про рідне місто, тепла розмова, смаколики, фото на згадку – все це створило атмосферу справжньої сім'ї за спільним столом...

За словами Локального координатора Кравченко Галини Анатоліївни, запам'яталася гостям і зустріч з родиною місцевої учениці та пригощення, які приготувала мама Ані. 

Відвідування місцевої святині – монастиря, благословення настоятеля храму, наповнювали душу теплом та вірою в те, що всі мрії обов'язково здійсняться, і на нашу багатостраждальну землю прийде такий бажаний і довгоочікуваний мир і спокій. 

Як додали наші колеги, учні та їхні батьки висловили щиру вдячність усьому колективу проекту «Інтеграція через діалог» за надану допомогу, увагу, взаєморозуміння і підтримку. 

Ми ж, у свою чергу, щиро сподіваємося на якомога вищі результати наших юних вихованців і реалізацію ними всіх найзаповітніших мрій у дорослому житті, на поріг якого вони ступили цьогоріч.

Протягом 5 квітня – 25 травня 2017 р. Сєвєродонецький Локальний Центр громадянської освіти проводив курс практичних занять «Ключові навички особистості у сучасному світі» для дітей з родин вимушених переселенців та воїнів АТО.

Локальний координатор Кравченко Галина Анатоліївна відзначила наступні результати роботи зі старшокласниками:

• сприяння формуванню ефективної міжкультурної взаємодії учнів; 
• допомога у виробленні в дітей критичного мислення;
• розвиток навичок комунікації та усвідомлення ролі діалогу як шляху до миротворчості.

На заняттях відбувалося ознайомлення з нормами міжнародного та вітчизняного законодавства, що захищають базові цінності та визначають їх як права і свободи людини. Як вважають організатори, подібні тренінги дають змогу учням побороти ряд власних комплексів і стереотипів щодо навколишніх, вибудувати конструктивну лінію поведінки у новому середовищі, а як результат – краще адаптуватися до актуальних умов.

Окрему подяку наші колеги складають колективу Сєвєродонецької ЗОШ № 15 та персонально її директору Кузьменко Наталії Миколаївні за всебічне сприяння у проведенні такої важкої, але, безумовно, важливої роботи з дітьми.

Впродовж 14-29 травня 2017 р. Локальний Центр громадянської освіти у м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснюватиме другий етап підготовки старшокласників-екстернів з тимчасово окупованих територій України до складання ЗНО в рамках проекту «Освітній компас». 

Як зазначає Локальний координатор Кравченко Галина Анатоліївна, проходять експрес-курси на базі Сєвєродонецької середньої загальноосвітньої школи I-III ступенів № 16. 

При цьому, представники Освітньо-консультативного центру взяли на себе наступні зобов'язання:

• забезпечення підлітків житлом на час написання підсумкових контрольних робіт;
• підготовки та проведення інтеграційних заходів, а також тренінгів з особистісного розвитку, спрямованих на більш ефективну адаптацію до нових соціокультурних умов;
• сприяння подоланню взаємних упереджень і стереотипів між учасниками проекту;
• надання психологічної підтримки дітям, які цього потребують;
• організації юридичних консультацій молодих людей стосовно прав ВПО в Україні, надання допомоги при оформленні документів на вступ до ВНЗ;
• здійснення профорієнтаційної роботи серед школярів.

Наші колеги сподіваються, що подібна допомога посприяє не лише успішному складанню випускних іспитів підлітками, але й надасть їм змогу подолати психологічні травми і негативний вплив російської пропаганди, по-новому подивитися на українське суспільство, а в підсумку – віднайти власне місце у ньому. 

29-30 квітня 2017 р. у м. Харкові відбулася III Національна (не)конференція для шкільних педагогів "EdСamp Ukraine 2017", участь у якій взяли також представники проекту «Інтеграція через діалог». За запевненнями наших колег, два дні роботи пробігли дуже швидко, бо були вкрай заповнені новими зустрічами, знайомствами з непересічними людьми, ідеями, практиками, обміном досвідом та планами на майбутнє в нашій освіті.

Одним із надихаючих моментів на конференції був виступ Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич. «Місія педагогів – бути світлом. Місія освіти – відкривати світ. Оскільки він швидко швидко змінюється, змінюватися повинні також школа і вчительство. Коли я бачу цей зал і цих людей, я впевнена, що новій українській школі, школі компетенцій XXI ст. бути!»

Формат (не)конференції передбачає унікальну можливість створювати програму учительської паралелі, де учасники можуть презентувати власні напрацювання, ідеї, а також ділитися досвідом. У Локації № 10 з темою «Діалог як шлях до миротворення та зміцнення соціальної тканини» було представлено досвід роботи Локального Центру громадянської освіти у м. Сєвєродонецьку. Мова йшла про те, як засобами діяльності в межах Програми освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, що постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму, відбувається формування базових «м'яких» навичок XXI ст., а саме: емпатії, емоційного інтелекту, критичного мислення, співпраці.

Зміст роботи в межах проекту було розкрито через філософську призму розуміння самої суті діалогу як глибинного процесу обміну сенсами, що створює якісні зміни.

Зворушливо та емоційно учасники учительської сесії сприйняли представлення арт-проекту «Те, про що важко сказати...». Обговорювалися методичні прийоми та форми взаємодії з учнями, які використовувалися у ході презентації виставки для роботи з наскрізними темами суспільствознавчих дисциплін. 

Велику зацікавленість в аудиторії викликав посібник «Ми серед інших, інші серед нас». Вчителі одностайно визнали якість та значущість матеріалів посібника, вагомий внесок його автора, координатора Програми Петра Кендзьора, у важливу справу формування полікультурного суспільства.

Два дні роботи конференції принесли нові знайомства, зародилися нові партнерські зв'язки, поповнилося коло однодумців. Отож, настає час втілення ідей, здійснення задуманого, розвитку співпраці і подальшої реалізації всіх можливостей проекту «Інтеграція через діалог»!

Впродовж 17 березня – 3 квітня 2017 р. у м. Сєвєродонецьку, що на Луганщині, триватиме виставка «Те, про що важко сказати». Нагадаємо, що арт-проект, авторами якого у серпні 2016 р. стали учасники Молодіжної команди нашої Програми, здобув масу схвальних відгуків по всій Україні. Наразі експонується декілька екземплярів виставки, на світлинах яких підлітки відобразили свої переживання і реалії життя.

Наші колеги із Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти за ці два тижні презентували роботи учням 7-11 класів місцевих шкіл № 1, № 5, № 6, № 12, № 15 і № 18, а також ЗОШ № 4 м. Рубіжного.

Метою виставки, за словами Локального координатора Кравченко Галини Анатоліївни, стало не лише сприяння розвитку толерантних відносин у суспільстві, але й руйнування стереотипів, з'ясування на прикладах конкретних життєвих ситуацій, які є сюжетною лінією в арт-проекті, що таке дискримінація, і яким чином можливо протидіяти її проявам.

Формат обговорення сприяв прийняттю досвіду кожної людини, а всі учасники мали можливість поділитися власним розумінням ситуації, запропонувати свої варіанти зменшення напруги у найближчому середовищі, виробити нове бачення шляхів вирішення озвучених проблем. «Чужого болю не буває» – саме до такої спільної думки дійшли всі, хто знайомився з виставкою та приймав участь в обговоренні порушених нею вразливих тем.

За словами організаторів, вже в понеділок світлини продовжать свою подорож країною. Цього разу вони відправляться у Чернігівську область.

Програма освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог» охоплює широкий спектр активностей. Одним із актуальних, дієвих і конкретних напрямків роботи стало заснування Освітньо-консультативного центру «Освітній компас» у м. Сєвєродонецьку для дітей з тимчасово окупованих територій, які здобувають загальну середню освіту екстерном у місцевих навчальних закладах.

Протягом 20-31 березня 2017 р. 30 учнів 11-х класів з контрольованих бойовиками територій Луганської області, які стали першими учасниками проекту, виконували контрольні роботи з навчальних предметів на базі різних шкіл міста. Варто зауважити, що така кількість – це 25% від загального числа учнів-екстернів, зареєстрованих у Міському відділі освіти м. Сєвєродонецька. 

У межах діяльності Освітньо-консультативного центру, учні були забезпечені харчуванням і, за необхідністю, проживанням. Здійснювався постійний морально-психологічний супровід, вирішувалися нагальні питання. Учні та їхні батьки мали можливість отримати практичні рекомендації від психолога та профорієнтаційні матеріали.

Під час зустрічей у кафе, коли збиралися учасники з усіх шкіл, відбувалося їхнє активне знайомство між собою. Кожен зі старшокласників мав можливість поділитися своєю історією, планами на майбутнє, висловити сподівання та надії.

Школярі та члених їхніх сімей висловили глибоку вдячність колективу Програми «Інтеграція через діалог», безпосередньо координатору проекту Кендзьору Петру Івановичу, наголошували на важливості та цінності розуміння і підтримки.

Оцінка діяльності наших колег з Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти, зусиллями яких і реалізовувався перший етап «Освітнього компасу», знайшла  відображення у наступних словах: «Проект «Інтеграція через діалог» не просто допомагає дітям. Він дає нам зрозуміти, що ми потрібні своїй країні. Ви даруєте надію і радість».

Бажаємо ж нашим юним учасникам успіхів при складанні ЗНО, а Локальному координатору Кравченко Галині Анатоліївні і її колегам – наснаги у виконанні своєї важкої, проте, безумовно, благородної і необхідної місії!

29 березня 2017 р. освітяни м. Сєвєродонецька Луганської області стали учасниками великого свята – фестивалю педагогічної майстерності «Технопарк-2017». В рамках урочистостей, під час студії «Інноваційний підхід до управління навчальним закладом», де працювали керівники шкіл, було представлено арт-проект дітей-переселенців «Те, про що важко сказати».

Чимало директорів навчальних закладів знали про існування виставки, сприяли її роботі на базі своїх шкіл, але безпосереднє занурення у зміст, участь у обговоренні, обмін думками стали можливими тільки сьогодні. Шановні керівники освітнього процесу озвучували своє бачення того, що зображено на фото, а потім знайомилися з ідеєю, темою, яку хотіли донести до глядачів автори світлин. Тим більше, що в аудиторії знаходилася і одна з авторів ідей, учасниця Програми освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог», учениця 11 класу Анастасія Лінник. Дівчина поділилася своїми задумами, враженнями і почуттями, які вона переживала під час створення представлених знімків.

Координатор Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти Кравченко Галина Анатоліївна значну увагу приділила характеристиці значення виставки з методичної точки зору. Наша колега також наголосила на потенціалі виставки як форми роботи з розвитку критичного мислення, прикладах її впливу на руйнування стереотипів. Було акцентовано увагу присутніх і на тому факті, що це – один з аспектів різнопланової діяльності проекту, який веде до вирішення основної мети, відображеної у назві: «Інтеграція через діалог». Мова йде про діалог в широкому розумінні – як глибинний обмін сенсами, що створює якісні зміни, сприяє зростанню довіри та взаємоповаги між людьми, а в результаті, надає можливості для спільних дій.

Ця думка була щиро підтримана педагогами, які пообіцяли подбати про ознайомлення з арт-проектом максимального числа жителів Луганщини.

Добігає до кінця перший тиждень діяльності Освітньо-консультативного центру «Освітній компас», який почав діяти у м. Сєвєродонецьку Луганської області на базі СЗШ №12 та за безпосередньої підтримки місцевого Локального Центру громадянської освіти.

Учні з тимчасово непідконтрольних територій, що здобувають загальну середню освіту екстерном, приїхали у школи міста для виконання підсумкових контрольних робіт з навчальних предметів. Перші враження, перші знайомства, вагомий обсяг завдань, обмаль вільного від навчання часу… Це загальна характеристика, яку озвучують члени «Освітнього компасу», розповідаючи про попередні дні.

З першого дня перебування на базі «Освітнього компасу» діти відчули тепле ставлення до кожного, зацікавленість у процесі, бажання надати допомогу і в освітньому, і у побутовому аспекті. Завдяки Програмі освітньої, психологічної та інтеграційної допомоги дітям, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму «Інтеграція через діалог», старшокласники, які цього потребували, отримали можливість вирішити питання з проживанням. Усі учасники Центру забезпечені високоякісним харчуванням в одному з кращих у місті кафе.

Попри високу щільність занять та консультацій, знайшлося місце і для конструктивної зустрічі з молодими істориками-науковцями та архівістами, які приїхали на свій семінар у м. Сєвєродонецьк, але залюбки погодилися поспілкуватись з учнями. Дражливі питання сьогодення, сучасні виклики, сенс і значення певних подій зробили зустріч по-справжньому плідною та цікавою. Також учні ознайомилися з виставкою «Те, про що важко сказати», висловивши свої емоції і враження.

«Дозвольте подякувати за надану допомогу. Спасибі, що ви розумієте і підтримуєте нас і величезна подяка за ваші людські якості. Адже у сучасному світі важко залишатись людиною, особливо зараз». Це слова, які учні адресують організаторам Освітнього центру, колективу, який забезпечує діяльність  проекту «Інтеграція через діалог».

Кількість учасників Освітньо-консультативного центру збільшується: долучаються учні, котрі будуть працювати в інших школах міста – ЗОШ № 5, № 6 і № 15. Отож, нас чекають нові знайомства, розповіді, обмін досвідом і планами, чергові надбання, враження, а головне – успіхи наших учасників.

21 березня відзначається Міжнародний день боротьби з расизмом. Учасники Локального Центру громадянської освіти у м. Сєвєродонецьку Луганської області, учні місцевої СЗШ № 1, з готовністю приєдналися до відзначення цієї події. Окрім розгляду та пізнішого обговорення дражливої теми дискримінації, діти-переселенці ініціювали різноманітні акції зі своїми шкільними товаришами.

Так, 21 березня 2017 р. школярі проводили опитування земляків на вулицях районного центру. Підлітки задавали перехожим ключові питання: «Що Ви знаєте про расизм?», «Яке Ваше ставлення до проявів расизму?», «Як можна боротися з цим проявом дискримінації?» тощо.

На добру згадку та зі сподіваннями на краще, перехожим, у яких брали інтерв'ю, дарували паперові долоньки зі світлими побажаннями. Всі учасники заходу помітно перейнялися важливістю теми, отримали задоволення від спільної, суспільно важливої справи, а також відзначили подібність проблем ВПО з охоплених війною територій Сходу України, із тими труднощами, з якими зіштовхуються представники інших рас і націй.

Як наслідок, діти прийшли до висновку, що лише вироблення максимально толерантного ставлення до приїжджих серед корінного населення, де увага звертатиметься не на походження людини, а на її особисті якості, і буде спроможне по-справжньому наблизити нашу державу і її громадян до європейських ідеалів.

Всеукраїнська Асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба», в рамках проекту «Інтеграція через діалог», а також за безпосередньої підтримки Локального Центру громадянської освіти у м. Сєвєродонецьку Луганської області, розпочинає на базі останнього роботу Освітньо-консультативного центру «Освітній компас» для дітей з тимчасово окупованих територій, які здобувають загальну середню освіту екстерном у місцевих навчальних закладах.

Впродовж 20-31 березня 2017 р., коли проходитиме написання підсумкових контрольних робіт з навчальних предметів, школярі-екстерни матимуть змогу скористатися наступними послугами Центру:

• Забезпечення якісної підготовки зі шкільних предметів (акцент – на українській мові і літературі, історії України та інших предметах).
• Психологічна підтримка дітей, які цього потребують.
• Юридичні консультації підлітків стосовно прав ВПО в Україні, допомога при оформленні документів на вступ до ВНЗ тощо.
• Профорієнтаційна робота.
• Проведення інтеграційних заходів / майстер-класів / тренінгів з особистісного розвитку, спрямованих на більш ефективну адаптацію до нових соціокультурних умов, подолання взаємних упереджень і стереотипів.
• Забезпечення житлом та харчуванням на час написання підсумкових контрольних робіт.

Якщо у Вас виникли запитання або пропозиції, пов'язані з проектом, просимо адресувати їх нашому Локальному координатору Кравченко Галині Анатоліївні, скориставшись контактними даними, вказаними на персональній сторінці осередку на нашому сайті.

19 лютого 2017 р. в Луганській області відбувся XXIII Обласний конкурс-захист науково-дослідницьких робіт членів Луганської обласної Малої академії наук учнівської молоді. Серед школярів, які виступали на заході, були і дві прекрасні учасниці проекту «Інтеграція через діалог». Вони захищали свої роботи у секціях «Історія України» та «Російська література».

Анастасія Лінник, учениця 11 класу СЗОШ № 12 м. Сєвєродонецька, представила дослідження «Діти та війна: осмислення уроків історії». Блискучий захист своєї роботи, оцінений членами поважного журі найвищою кількістю балів, Настя розпочала словами:

«Кажуть, історія вчить… Зрозуміти та оцінити сьогодення можна тільки тоді, коли добре знаєш минуле. Історія будь-якого народу містить події, що за своїм значенням стають знаковими для усього людства. Саме до таких належать події Другої світової війни. Для українського народу вона стала важким випробуванням. Особливо відчутно вона зачепила його наймолодшу частину – дітей. Після закінчення війни минув 71 рік, але й  сьогодні історія надає нам ще один урок; і знову діти України чують свист куль, змушені покидати свої домівки. Тому дослідження наслідків німецько-радянської війни 1941-1945 рр. та Антитерористичної операції 2014 р. і їхнього впливу на долю неповнолітніх громадян України не втрачає своєї актуальності сьогодні...»

В секції «Російська література» результати власного наукового дослідження презентувала ще одна учасниця проекту, учениця 10 класу СЗОШ № 18 м. Сєвєродонецька Анастасія Непочатова. Тема дослідження – «Поетика українського національного костюму у ранніх творах М. В. Гоголя».

У літературі немає незначущих явищ. Все в ній має змістове навантаження, навіть предмети побуту та одяг. Будучи створеними словом, речі перетворюються, стаючи символом або просто вагомим елементом середовища, в якому діє літературний персонаж, знаком історичної, суспільної, духовної атмосфери.

Костюм – найточніший, вірний та безпомилковий показник відмінних рис суспільства, маленька частинка людини, країни, способу життя, думок, занять, професій. Врешті-решт, у різних частинах світу розвиток суспільства мав свої специфічні особливості, і всі вони – кліматичні, соціальні, національні та естетичні – характеризувалися яскраво вираженою багатоманітністю вбрання.

Свої особливості має і український національний костюм, з яким у російській літературі ХІХ ст. ми можемо зустрітися тільки на сторінках творів Миколи Васильовича Гоголя. Та чи все нам зрозуміло, коли ми читаємо про жінку похилого віку «в  білих намитках, у білих суконних свитках» або простих селян, «все більшою частиною в кобеняках»?

Обґрунтована відповідь на це філософське запитання і глибоке розкриття теми були високо оцінені членами журі. Наша юна дослідниця виборола честь представити свою роботу на наступному, Всеукраїнському етапі конкурсу-захисту, отримавши перемогу у своїй секції.

Отож, вітаємо наших чарівних дівчат-науковців, а також бажаємо їм подальших відкриттів і звершень!

14-15 лютого 2017 р. учениця Сєвєродонецької СЗОШ № 1 та учасниця місцевого Локального Центру громадянської освіти на ім'я Анна отримала змогу долучитися до майстер-класів відомого норвезького психолога-миротворця Стейнара Бріна. Що з цього вийшло і як ці події вплинули на світогляд дівчини, ми з вами й дізнаємося з її роздумів нижче:

«14 лютого… Чудовий день. Всі в очікуванні дива… Певне диво сталося і у мене – я по-новому сприйняла і назву, і зміст, і сутність проекту «Інтеграція через діалог».

Координатор проекту Кравченко Галина Анатоліївна запропонувала, незважаючи на веселе свято Валентина, відвідати серйозний дорослий захід: до м. Сєвєродонецька приїхав всесвітньо відомий норвезький миротворець Стейнар Брін. Подальші години спілкування виявилися для мене вкрай важливими, я знайшла відповіді на мої внутрішні запитання і зрозуміла, що конкретно Я можу зробити.

Стейнар Брін розповів глядачам, чому приїхав до України і саме до м. Сєвєродонецька. Він презентував документальний фільм «10 років після війни», який здобув премію як кращий документальний фільм 2011 р. у Норвегії. Дивлячись цей фільм про воєнні дії в Косово у 1999 р., я постійно проводила паралелі із сучасною ситуацією в нашій країні. Цю стрічку можна назвати, як казав сам Стейнар Брін, «фільмом про фільм».

Під час воєнних дій було зібрано групу албанських та сербських студентів, яких об'єднав круглий стіл переговорів. Насправді для мене було великим здивування те, що ворогуючі люди почали вести діалог між собою, бо у таких ситуаціях часто люди взагалі відмовляться контактувати і початок діалогу вважають слабкістю. На мою думку, конфлікт не можна вирішити без комунікації, а діалог – це один з найкращих її методів.

Фасилітатором у діалозі між албанцями та сербами виступив сам Стейнар Брін. Через 10 років він зібрав тих же людей за круглий стіл знову. Я відмітила їх трансформацію у плані ставлення один до одного. У 1999 р. всі були більш  агресивні, а в 2009 р. я відчула в їхніх розмовах емпатію. Всього цього, на мою думку, вони набули у діалозі. Також я зрозуміла, що успіх діалогу полягав у бажанні груп комунікувати між собою.

Загалом, у фільмі описувались певні події на певній території, але це був лише приклад. Особисто мені він розповів не стільки про події 1999 р. у Косово, як про можливості діалогу та наслідки після його довготривалих серій. Також завдяки цьому фільму я дійшла висновку, що на будь-який результат потрібен час. За одну мить неможливо змінити всесвіт. Кожна маленька дія – це невеликий крок до грандіозного результату.

Коли постало питання відвідування тренінгу Стейнара Бріна на тему медіації, діалогової фасилітації та миротворчості на наступний день, я прийшла у аудиторію штабу «Восток-SOS» першою. На тренінгу миротворець більш детально розповів про тонкощі діалогу та взагалі дав визначення цьому поняттю. Діалог – це уміння слухати, чути та розуміти. Діалог – це бажання, уміння дізнатися щось нове про людину. Діалог – це рух! Конфліктолог дав цінні поради, як бути успішним фасилітатором, розкрив аудиторії структуру семінару діалогу.

Стейнар Брін розділив всіх учасників на чотири групи. Завданням груп було виявити у діалозі сильні та слабкі місця кожного, а також не менш важливим було навчитися задавати правильні питання, які б підтримували розповідь історії одного спікера, а не переключали увагу на себе. Зі мною в одній групі були досвідчені люди: юрист солідної української фірми, журналіст та психолог. Всі вони, як і я, були відкриті до діалогу, тому процес спілкування проходив легко та невимушено. На жаль, час був обмеженим, а нам хотілося більше дізнатися. Ця робота в групах не тільки виявила слабкі та сильні місця у діалозі кожного, а й допомогла слабкі сторони зробити сильними. Звичайно, за кілька годин цього не досягти, але з часом, маленькими кроками, я прийду до бажаного результату.

З другої зустрічі зі Стейнаром Бріном, як і з першої, я винесла багато корисного для себе та з’ясувала свої слабкі місця у мистецтві ведення діалогу, які буду вдосконалювати. Найголовнішою темою обох зустрічей було те що діалог – це особливий вид комунікації, в якому важливо доступно і зрозуміло розповісти свою історію та зрозуміти історію опонента. Без цього не зрозумієш моральних цінностей, дій чи думок у певних ситуаціях. Потрібно умовно ставити себе на місце протилежної сторони, щоб зрозуміти її. Будь-яку комунікацію робить більш складною те, що ми не бачимо дві сторони однаково чітко, а діалог допомагає це зробити.

Впевнена, що застосування отриманих навичок дозволить зменшити непорозуміння у наших стосунках на будь-якому рівні.

Варто лише пам'ятати, що всі ми люди світу! Вміймо ж слухати та розуміти!»

Світ сучасної людини неможливо уявити без Інтернету. Це і джерело знань, і спілкування, і дозвілля та розваги. Визнаючи величезну роль Інтернету, необхідно пам'ятати і про потенційну небезпеку, з якою може зустрітись людина у «всесвітній павутині». Саме ці питання активно обговорюються у Всесвітній День безпеки в Інтернеті, який проводиться щорічно в другий вівторок лютого.

Учасники нашого проекту, учні шкіл № 1, № 5 і № 18 м. Сєвєродонецька Луганської області долучилися до проведення Дня безпечного Інтернету, який цього року проходив під гаслом «Будь зміною: об'єднаймося для кращого Інтернету».

Під керівництвом координатора місцевого Локального Центру громадянської освіти Кравченко Галини Анатоліївни, підлітки знайомилися зі сторінками посібника з прав людини для Інтернет-користувачів, розглядали питання, пов’язані з реалізацією та дотриманням прав людини у онлайн-просторі, а також формулювали власні правила поведінки в Інтернеті. Учасники курсу виходили з позиції, що Інтернет – це місце загального користування. Значну увагу було приділено розгляду питання кібербулінгу. Учасники зустрічей з'ясовували форми цього явища і шляхи протидії йому.

Перегляд відеороликів, наданий інформаційний блок, обмін власним досвідом, поради безпечного Інтернету викликали щиру зацікавленість учнів.

В результаті обговорення, учасники дійшли висновку, що взаємна повага, дотримання моральних і правових норм, протидія мові ненависті в Інтернет-просторі є запорукою безпеки в Мережі, і безпосередньо від кожного з нас залежить, який Інтернет ми створюємо щодня. Тому, своєю власною ввічливістю, стриманістю та доброзичливістю ми можемо і повинні зробити його кращим!

Напередодні 27 січня 2017 р., за ініціативою Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти, учні тамтешніх шкіл № 1, № 5, № 12 та № 18 долучилися до відзначення Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту. На численних зустрічах, які проходили у навчальних закладах і міській бібліотеці, юнаки і дівчата цього прифронтового населеного пункту говорили про Голокост як уособлення людських страждань і поневірянь.

Пройшло більше, ніж сім десятиліть, а біль від пережитих людством жахіть не вщухає. Особливо болюча для сприйняття тема – діти-жертви Голокосту. За словами учасників зустрічей, іноді вони ловили себе на думці, що душа рветься на шматочки від усвідомлення тих страхіть, через які довелося пройти маленьким жертвам однієї з найбільших трагедій XX ст.

Головні месиджі всіх зустрічей стосувалися того, що ми повинні не забувати про загиблих. Ми відзначаємо День пам'яті жертв Голокосту, щоб залишити спомин про цю трагедію наступним поколінням та не допустити повторення злочину у майбутньому.

Голокост назавжди залишиться попередженням для всіх людей про небезпеку, яка виникає через ненависть, фанатизм, расизм та упередження.

Зараз, коли ця трагедія все більше відходить у минуле, і коли кількість тих, хто вижив, зменшується, саме ми – теперішне покоління – повинні нести цю естафету пам'яті та відстоювати людську гідність, прикладати ще більше зусиль, щоб не допустити повторного геноциду та злочинів проти людства.

Учасники зустрічей відзначали, що Голокост – це європейська трагедія, а не трагедія окремо взятої країни. Не може бути трагедії одного народу. Лише біда усього людства.

Як зауважила у своєму виступі організатор обговорень, Локальний координатор Кравченко Галина Анатоліївна, вивчаючи цю жахливу сторінку минувшини, ми навчаємо сучасників толерантності. Остання є ключем до розуміння історії інших народів та свого власного минулого, а як наслідок – до порозуміння та успіху у сучасному житті.

І хоча Голокост неможливо зрозуміти, але історичний обов'язок людства – про це знати. Адже, як свідчить сама назва проекту наших колег, «Чужого болю не буває».

З 18 січня по 25 лютого 2017 р. Сєвєродонецький Локальний Центр громадянської освіти реалізовуватиме проект «Права людини як найвища цінність громадянського суспільства» для учнів 7-11 класів СЗОШ № 18, які постраждали від збройного конфлікту на Сході України та анексії Криму.

Всього буде проведено 10 занять на такі теми:

1. «Етичні цінності та права людини».
2. «Людська гідність та права людини».
3. «Етапи розвитку прав людини».
4. «Громадянські цінності у сучасному світі».
5. «Право на життя як найвища цінність та його порушення тоталітарними режимами XX ст.».
6. «Війна, тероризм, збройні конфлікти і права людини».
7. «Механізми захисту прав людини».
8. «Полікультурне суспільство. Толерантність і стереотипи».
9. «Дискримінація: види і методи протидії».
10.  «Що таке мова ненависті і як їй протидіяти».

За словами Локального координатора Кравченко Галини Анатоліївни, даний курс лекцій допоможе дітям комплексно розглянути концептуальні положення про права людини та усвідомити їхнє значення у житті кожного. Окрім цього, школярі з'ясують значення і цінність цих прав як в історичному контексті, так і в сучасному суспільстві.

Поряд з цим, відбуватиметься ознайомлення підлітків з нормами міжнародного та вітчизняного законодавства, що допоможе їм покращити рівень власної правової грамотності і більш ефективно захищати свої інтереси в майбутньому.

В останній місяць поточного року наші колеги з Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти присвятили свою увагу учням з місцевої СЗОШ № 5. Так, саме для них, при сприянні директора навчального закладу Горобинської Ірини Вікторівни, було засновано школу-практикум «Протидія мові ненависті в онлайн-просторі».

Впродовж 2-25 грудня 2016 р., спільно з Локальним координатором Кравченко Галиною Анатоліївною, підлітки поглиблювали свої знання з прав людини, виконуючи практичні вправи, що були спрямовані на усунення корінних причин виникнення мови ненависті. Водночас, дітей навчали правильній поведінці для протидії останній. Зокрема, створенню індивідуальних стратегій подолання агресії.

За свідченнями самих організаторів, такі курси чи не найкраще допомагатимуть учням уникати конфліктів зі своїм оточенням. Адже, знаючи глибинні причини агресивної поведінки, можна не лише захиститися від чужого впливу, але й ефективніше контролювати власні емоції, що так актуально в підлітковому віці. Зрештою, вже після перших занять стали помітними деякі позитивні тенденції у поведінці учасників, які почали значно коректніше відноситися до навколишніх людей. А це чи не найбільше вселяє надію на перспективу читання подібних курсів, які, в підсумку, і допоможуть створити в Україні по-справжньому «нове» суспільство.

Восени 2016 р. учасники Програми «Інтеграція через діалог» з Сєвєродонецької ЗОШ № 12 побували на навчанні у Школі християнської дипломатії, яка мала місце у с. Зарваниця Тернопільської області. За словами Кравченко Галини Анатоліївни, координатора Локального Центру громадянської освіти у м. Сєвєродонецьку, час навчання та чудового спілкування давно закінчився, а добрі, ніжні спогади живуть у серцях гостей по сьогоднішній день. Про це свідчать наступні міркування нашої колеги:

Сьогодні, перебираючи матеріали, записи, розглядаючи фото, я натрапила на листочок з безсмертними, на мій погляд, рядками. У свій час, почувши ці слова, я плакала. Авторка цього вірша, учениця 10 класу, презентувала свій твір перед учасниками Школи християнської дипломатії. Отож, знайомтесь: дівчинка з доброю, чистою душею, для якої немає чужого болю, яка сприймає трагедію своїх однолітків на Сході України як свою власну, – Ірина Руда, учениця комунального закладу Тернопільської обласної ради, колегіуму-інтернату «Знамення» з поглибленим вивченням предметів духовно-просвітницького спрямування.

Дякуємо тобі, Іринко, за радісні миті спілкування, за твою щирість, чуйність і людяність!

З найкращими побажаннями, друзі з м. Сєвєродонецька.

Сон переселенця

Весна прийшла, все розквітає, пісні лунають,

Птахи додому повертають, щебече весело вже дітвора.

І чую я, що до обіднього стола вже кличе ненечка стара.

На столі лежить пиріг, що так його любила –

Бо саме матінка його зробила.

Кімната в пахощах весняних й ніщо біди не віщувало.

І тут бабах, бабах, – стіна валиться.

Десь долунають крики, плач, все навкруги – руїни.

А я стою, не чуючи нічого, я ніби вмерла на ту мить.

Я стою, снаряди все летять, та я стою, не розуміючи нічого.

І тут я бачу маму…

Маму, що лежить, прибита каменем, що її ж руки туди його поклали.

Лежить вона, а біля неї кров, та тіло нерухоме.

Я ніби з сну збудилась, підбігаю, і розумію все…

Не маю, більше вже не маю, не маю тої, що життя дала,

Не маю я, не маю я, не маю…

Я вибігаю з дому і біжу, кудись біжу,

Біжу куди й сама не знаю…

Та відкриваю очі я і бачу світло, крізь яке:

Стіл, а на столі пиріг, що так його любила…

Десь пісня ген лунає, птахи додому повертають,

Щебече весело вже дітвора.

Та розумію я – не вдома я, не вдома я…

Напередодні Дня прав людини, що припадає на 10 грудня, вчителі м. Сєвєродонецька Луганської області мали можливість краще ознайомитись зі станом справ у цій сфері. На базі місцевої ЗОШ № 18, 2 грудня 2016 р. відбувся семінар за темами: «Ідентичність і людська гідність» і «Право на життя», за матеріалами посібника «Де починаються права людини: Уроки історії і сучасні підходи».

З ініціативи Локального координатора проекту «Інтеграція через діалог» Кравченко Галини Анатоліївни, за підтримки Міського відділу освіти, для проведення семінару до м. Сєвєродонецька приїхали представники Освітнього центру «Простір толерантності» Ленчовська Анна, консультант «Фонду Шоа в Україні», а також Войтенко Олександр, автор посібника.

Сама книга складається з 10 модулів, присвячених правам, які гарантовані Загальною Декларацією прав людини, а також доповнених історичними нарисами про порушення цих прав у нацистській Німеччині і сталінському СРСР. Окремо було здійснено аналіз останніх справ Європейського Суду з прав людини. Тренери ознайомили учасників семінару з науково апробованими матеріалами щодо певних історичних передумов та сучасного стану дотримання прав людини. Войтенко Олександр підкреслив важливість людського виміру в контексті вивчення історії та прав людини, звернувся до досвіду висвітлення подій в такому руслі у посібниках, виданих Всеукраїнською асоціацією викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба».

Ленчовська Анна зустрілась з учасниками Програми, учнями-переселенцями, які навчаються у ЗОШ № 18. Дві години цікавого, корисного, плідного спілкування промайнули непомітно. Підлітки ділилися думками, грали разом з тренером, малювали свої історії. Та чи можна назвати малюнками ті згустки душевного болю, смутку і сподівань, які діти зобразили на папері? Учнівські роботи Анна повезла до м. Києва, де останні стануть частиною виставки. 

Директор школи Фоменко Наталя Андріївна, як гостинна господиня, спільно зі своїм колективом створила умови, завдяки яким і тренери, і вчителі мали можливість працювати в затишній атмосфері. Вона озвучила слова подяки гостям від імені всіх учасників семінару та дітей, а також зауважила, що робота, яка здійснюється Сєвєродонецьким Локальним Центром громадянської освіти, відкрила нові можливості для подальших спільних дій з Освітнім центром «Простір толерантності». Наостанок, педагог наголосила на тому, що нас всіх об'єднує загальна мета – досягнення миру і взаєморозуміння.

Для побудови по-справжньому демократичного суспільства, дуже важливим стає розуміння глибинних принципів, на яких останнє засноване. Один із них – права людини та їхнє дотримання. З огляду на це, представники Локального Центру громадянської освіти у м. Сєвєродонецьку вирішили приділити пильну увагу вихованню молоді в руслі поваги до подібних демократичних засад. Прикладом цього стало проведення курсів з прав людини для учнів місцевої СЗОШ № 1.

В період з 9 по 23 листопада 2016 р. підлітки опанували блок знань про права людини та їхнє значення у житті кожного. Локальний координатор Кравченко Галина Анатоліївна розповідала учасникам про історію виникнення прав та їхні різновиди. Велика увага також приділялася поняттю обов'язків у житті громадянина і проблемам взаємоповаги у колективі.

Як і було заплановано, заняття активно повпливали на формування громадянської компетентності школярів. Стала помітною активніша участь дітей у розбудові таких взаємовідносин у власному колективі, які би базувалися на взаємній повазі до прав учасників. А цей факт – особливо показовий, адже доводить, що курси вплинули на поступове виховання правосвідомості і правової культури підлітків навіть на побутовому рівні. 

Локальний Центр громадянської освіти у м. Сєвєродонецьку Луганської області розпочав у листопаді 2016 р. роботу Школи з прав людини. Заняття відбуваються на базі ЗОШ № 1.

Запропонована тематика викликала жваве зацікавлення молоді, продемонструвавши потребу учнів в отриманні такого роду знань. Під час роботи Школи, діти матимуть змогу поділитися власними міркуваннями щодо наступних питань:

1. Ідентичність і людська гідність.
2. Історія прав людини.
3. Чи відносяться права людини до права?
4. Цінність життя.
5. Права людини – частина глобалізації.
6. Права людини у національному законодавстві.
7. Права людини та поліція.
8. Захист прав людини на міжнародному рівні.

Як стверджує Локальний координатор Кравченко Галина Анатоліївна, за результатами таких занять передбачається: 

• ознайомлення з теоретичними правами;
• набуття практичних навичок захисту власних прав;
• ознайомлення з механізмами самореалізації у повсякденному шкільному житті;
• розбудова відносин, які базуються на взаємоповазі, а також порозумінні й толерантності.

Підлітки, які зацікавлені у такому навчанні, можуть звернутися безпосередньо до організаторів за уточненнями щодо графіку роботи Школи з прав людини та участі в ній.

«Дивно, наскільки ми залежні від минулого. Йдеться, звісно, не про особистий досвід та приватні травми окремо взятого громадянина, йдеться про суспільне минуле, минуле, спільне для всіх. Те минуле, яке так чи інакше стосується кожного, як би ти не відштовхував його, як би старанно не робив вигляд, що у тебе з ним жодних стосунків. Все стосується всіх.

Можна скільки завгодно нарікати на те, що трапилось народитися саме в цьому місці і саме в цей час. Можна навпаки – пишатися історією, виловлюючи в ній героїчні сторінки. Єдине, чого не вдасться – відмовитися цілком від неї, від історії. Навіть переписуючи її, деформуючи, приписуючи щось від себе, закреслюючи щось за іншими, ти не здатен її змінити. А ось вона тебе змінити цілком здатна…»

Ці слова письменника та поета, уродженця Луганщини Сергія Жадана, практично повністю характеризують зміст ряду зустрічей учасників проекту «Інтеграція через діалог», учнів шкіл та їхніх вчителів у м. Сєвєродонецьку Луганської області впродовж жовтня 2016 р.

Є в історії нашої країни теми, які назавжди залишаться болючими і водночас – вкрай важливими. Однією з них є трагічні події в м. Києві у вересні 1941 р.

Учениці 11 класу СЗОШ № 12 знову говорили про уроки Бабиного Яру, про важливість формування толерантного суспільства, про необхідність і потребу людини у будь-який час і в будь-якому місці відчувати себе захищеною…

Ця тема хвилює як учнів, так і їх вчителів. Обговорення  питань існування полікультурного суспільства як фактору безпеки життя у педагогічних колективах шкіл № 1, № 12, № 18  м. Сєвєродонецька не залишило нікого байдужим. Прикро, але сучасні події знаходять свої паралелі в нашому недалекому минулому.

Під час зустрічей вчителям шкіл був презентований посібник «Ми серед інших, інші серед нас». Актуальність теми, змістовність та форма викладення матеріалу викликали глибокий інтерес педагогів до посібника. «Впевнені, що цей посібник – крок до порозуміння та миру», – висловила загальну думку педагогів директор ЗОШ № 18 Фоменко Наталія Андріївна.

Жовтень традиційно асоціюється з предметними турнірами, де змагаються найрозумніші. Кілька команд шкіл м. Сєвєродонецька прийняли участь в Обласному турнірі юних правознавців. У складі кожної команди були учасники з цільових груп нашої Програми. Наразі команда переможців захищає честь області на Всеукраїнському турнірі в м. Ужгороді.

Окрім цього, за свідченнями керівника Локального Центру громадянської освіти Кравченко Галини Анатоліївни, учасники проекту беруть участь у роботі Осінньої школи християнської дипломатії, яка проходить зараз у м. Зарваниця Тернопільської області.

13 жовтня 2016 р. у прямому ефірі телеканалу «ЛОТ» (Луганського обласного телебачення) виступила учасниця проекту «Інтеграція через діалог» Анастасія Лінник.

Як ми вже повідомляли раніше, дівчина стала переможцем ХIII Міжнародного конкурсу творчих робіт школярів та вчителів «Уроки Голокосту – уроки толерантності» (до 75 річниці трагедії Бабиного Яру), фінал якого пройшов минулого місяця у м. Києві, в номінації «Наукове дослідження».

Настя розповіла ведучим про те, що підштовхнуло її до написання роботи на тему «Діти і війна», поділившись своєю історією, а також враженнями від самого конкурсу. Підсумовуючи сказане, вона закликала політиків сусідньої держави побільше думати над тим, до чого призводять їхні агресивні дії. Зрештою, від будь-якої війни страждають, насамперед, діти і невинні люди.

Переглянути запис інтерв'ю Ви можете нижче або ж на офіційному YouTube-каналі «Луганської ОДТРК»:

Одним із компонентів життя є минуле. Пам'ять – це вже не сторінка із підручника, це частина особистого ставлення до світу. Пам'ять – це наш вибір. Завдання полягає в тому, яким чином ці події можна пам'ятати? І як та трагедія, що відбувалася багато років тому, наздогнала нас сьогодні? Відповіддю на ці питання для учасниці проекту, учениці 11 класу школи № 12 м. Сєвєродонецька Анастасії Лінник, стала її творча робота «Діти і війна».

У фіналі ХIII Міжнародного конкурсу творчих робіт школярів та вчителів «Уроки Голокосту – уроки толерантності» (до 75 річниці трагедії Бабиного Яру), який відбувся  в останні дні вересня у м. Києві, в номінації «Наукове дослідження» робота Насті зайняла перше місце.

Ознайомлення з матеріалами про трагічні події в м. Києві у вересні 1941 р., вивчення історії Голокосту, осмислення тези «Уроки Голокосту – уроки толерантності» продовжуються. На базі Міської публічної бібліотеки відбулася низка зустрічей, в яких приймали участь учні шкіл № 1, № 12, № 17 м. Сєвєродонецька. Учасники шукали і знаходили відповіді на питання:

• Що відбувалося у Бабиному Яру у 1941 р.?
• Що особливого в цій сторінці з історії Голокосту?
• Чим для нас є Бабин Яр сьогодні?

В результаті ознайомлення з матеріалами, обговорення теми, школярі дійшли до висновку, що пам'ять про Голокост не є обов'язком для всіх. Це обов'язок перед собою. І тільки через взаємоповагу, співчуття та емпатію народи приходять до примирення.

Час плине, та трагедія людства не забувається. Сумління – це, в основному, пам'ять, до якої приєднується моральна оцінка здійсненого. Але якщо здійснене не зберігається у пам'яті, то не може бути й оцінки. Без пам'яті немає сумління.

Вшанування загиблих, зустрічі, ознайомлення з темою «Уроки Голокосту – уроки толерантності», в межах діяльності проекту, продовжуються у школах м. Сєвєродонецька.

У ЗОШ № 1 м. Сєвєродонецька Луганської області впродовж 9-20 вересня 2016 р. проходив курс занять з громадянської освіти. Ініціатором проекту стала Локальний координатор Програми «Інтеграція через діалог» Кравченко Галина Анатоліївна. Під керівництвом вчителя, підлітки та педагоги брали участь у практичних заняттях з питань організації шкільного самоврядування.

Мета заходів полягала в наданні учням теоретичних знань щодо організації та функціонування демократичного середовища, використанні здобутих вмінь у шкільному житті, сприянні інтеграції та розвитку навичок миротворення у шкільному середовищі.

Формування громадянської компетентності відбувалося шляхом залучення активних представників молоді до процесу побудови нових взаємовідносин у шкільному колективі. Всього діти розглянули 7 тем:

1. Базові потреби, людська гідність та права людини.
2. Що таке демократична громадянськість. Чому люди стають активними громадянами.
3. Політика, демократія і демократичне врядування в школі.
4. Функції та відповідальність управління. Якби ти став президентом.
5. Як потрібно управляти школою? Учнівський парламент як вищий орган шкільного врядування.
6. Правила та закон – основи життя. Пишемо шкільні закони.
7. Повага до різноманітності та плюралізму як шлях до миру.

Будемо сподіватися, що починання представників Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти принесуть свої плоди вже найближчим часом, і діти справді не боятимуться брати на себе ношу відповідальності за навчальний процес у рідній школі, а згодом – хто зна! – може, і за долю всієї України.

Початок нового навчального року для учасників Сєвєродонецького Локального Центру громадянської освіти був незвичайним. Замість традиційного першого уроку – поїздка до Німеччини. Представники проекту, в рамках культурного обміну, були запрошені на театральний фестиваль до Німеччини, який відбувся 1-6 вересня 2016 р. неподалік від м. Берліну у містечку Лібенвальде.

Цей візит став результатом співпраці між учасниками Програми «Інтеграція через діалог» та німецькою організацією "Vladopera e.V.", метою діяльності якої є розвиток культурних відносин та співпраці між молодими театральними колективами України та Німеччини. Знайомство з німецькою делегацією відбулося у м. Сєвєродонецьку, а продовженням цієї співпраці і стало запрошення на фестиваль, який став місцем  зустрічі цікавих людей зі сфери мистецтва, театру, музики, обмін досвідом. Та найголовніше – це унікальна можливість поспілкуватись, отримати інформацію про розбудову громадянського суспільства у країнах Заходу завдяки присутності представників Швейцарії, Швеції, і, звичайно, Німеччини. Зі свого боку, учні-переселенці розповідали свої життєві історії, ділилися планами на майбутнє.

А сьогодні ця поїздка вже знайшла своє відображення у спогадах. Згадує Геннадій Тамулевич, учень школи № 1 м. Сєвєродонецька:

«Наша поїздка за кордон  почалася у м. Львові, де ми сіли на автобус до м. Берліну. Шлях пролягав через чудове місто Краків, в якому ми мали лише 2 години, щоб погуляти по ньому. Та ми встигли побувати у центрі м. Кракова, він видався мені  дуже схожим на історичний центр м. Львова.

На фестивалі було цікаво і весело, ми мали можливість знайомитись та   спілкуватись з гостями заходу.

Ми жили на німецькій фермі, в наметах. Особливо я обожнюю такий спосіб проживання, такі умови перебування  ще більше підсилили моє задоволення від участі у фестивалі».

Своїми враженнями поділилась також Анастасія Ліннік, учениця школи № 12 м. Сєвєродонецька:

«Ранок почався для мене із привітання з друзями, які раніше приїжджали до м. Сєвєродонецька, та знайомством з новими людьми. Поспілкувавшись з учасниками фестивалю, наша українська група вирішила почастувати присутніх і почала готувати традиційний український борщ на 200 учасників фестивалю. Приготування нашої улюбленої страви зайняло значну частину часу, але враження та подяка всіх учасників фестивалю компенсували мою втому.

Останній день нашого перебування у Німеччині пройшов у м. Берліні. Наша група гуляла столицею, і навіть погана погода не завадила нам розгледіти красу цього чудового міста, велич його монументальних будівель. Берлін є дуже зеленим містом, складається враження, що посеред нього знаходиться не парк, а ліс…

Після поїздки до Німеччини я впевнилася, що в цій країні є місце для кожної людини, з урахуванням її вподобань та інтересів, є свобода та право вибору, а німці запам’яталися мені як привітні і відкриті для спілкування люди».

Хочемо щиро привітати наших учасників із подібною поїздкою, а також побажати їм якомога частіше відкривати для себе не лише нові можливості, але й кордони!

У м. Сєвєродонецьк Луганської області, з ініціативи координатора Локального Центру громадянської освіти Кравченко Галини, відбувся круглий стіл «Через спогади – до життєствердження». Захід проходив в рамках виставки сєвєродонецького художника Юрія Барабанова «Мій край – моє натхнення». Гостями зустрічі стали: Юрій Барабанов, луганська художниця-переселенка пані Лілія, начальник відділу культури м. Сєвєродонецька Бойкова Христина, вчителі, співробітники Галереї мистецтв. До обговорень було залучено 28 учнів-переселенців зі СШ № 1, № 5 та № 16.

Сєвєродонецький Локальний Центр громадянської освіти на чолі з Кравченко Галиною організував курси з української мови для 11-класників з числа переселенців. 12 старшокласників отримали змогу підвищити рівень володіння українською мовою, покращити поточні оцінки з предмету, систематизувати відповідний матеріал, з подальшим використанням цих знань на ЗНО. Допомагала у цьому підліткам вчитель вищої категорії Чмихало Лідія. Таким чином, вкотре зроблено все можливе для того, аби навіть діти, які постраждали від бойових дій на Сході України та анексії Криму, отримали доступ до якісної освіти.

18 березня 2016 р. на базі ЗОШ № 12 м. Сєвєродонецька відбулася  зустріч з учнями-переселенцями, в ході якої учні отримали інформацію про основні напрямки реалізації проекту, поділилися своїми побажаннями та з’ясували потреби. Директор школи, Войтенко Інна Петрівна, продемонструвала свою щиру зацікавленість, висловила впевненість у подальшій підтримці та плідній співпраці у проекті.

Двері цього закладу завжди гостинно відчинені як для учнів-переселенців, що проживають у місті, так і для дітей з тимчасово непідконтрольних територій, які здійснюють навчання у відповідності до програм шкіл України за екстернатною формою. Зараз до установи приїхали саме такі випускники. Вони виконують планові контрольні завдання, знайомляться, спілкуються між собою. Успіхів вам, підтримки і взаєморозуміння!

Впродовж 16-25 березня 2016 р. у м. Сєвєродонецьк Луганської області відбувалися консультаційні заняття з історії України та правознавства для 14 випускників, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Школярі отримали можливість звернутися до координатора Локального Центру громадянської освіти Кравченко Галини з питаннями, які стосувалися організації та проведення предметних консультації. Керівником також забезпечувалась моральна підтримка, мікроклімат у новоствореному тимчасовому колективі та спілкування з учнями ЗОШ № 12, на базі якої проводилась контрольна навчальна сесія. 

10 лютого 2016 р. в м. Сєвєродонецьк Луганської області, з ініціативи координатора Локального Центру громадянської освіти Кравченко Галини, відбулася презентація проекту «Інтеграція через діалог», яку відвідали учні загальноосвітньої середньої школи № 1. До заходу були залучені директор Галереї мистецтв населеного пункту Іванова Наталія та викладач Університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, підполковник Лимар Олег. В результаті жвавих обговорень, школярі дізналися про можливості програми, а також допомогли ініціаторам зібрання більш чітко визначити план дій на найближче майбутнє.

У м. Сєвєродонецьк Луганської області розпочинає своє існування Локальний Центр громадянської освіти проекту «Інтеграція через діалог». Філіал діятиме на базі ЗОШ №1 населеного пункту. Керівником стала Кравченко Галина Анатоліївна, яку хочемо щиро привітати з долученням до наших лав.