Бути громадянином України: мій вимір
Творчість-це моє життя. Займаюся вокалом, театральним мистецтвом та люблю танцювати. Пишу вірші та невеликі твори. Є однією з команди нашої організації "Mistoshchastya ",яка займається творчістю в нашому місті.
Активна, товариська, люблю спорт
Я вперше на цьому сайті, але думаю, що мені сподобається)
Хендмейкер, фотограф та художниця)
Вчитель історії та правознавства вищої категорії, вчитель - методист. Моє правило життя: «Кожен грає свою мелодію, але чудово, коли мелодії кожного гармонійно зливаються у спільній симфонії життя». Родзинки: робота з обдарованою молоддю, підготовка учнівських команд до участі у Всеукраїнських турнірах з історії та правознавства, участь у проектах, спрямованих на формування толерантного суспільства. Життєве кредо: не витрачати свій час в марній боротьбі за досконалість, просто прагнути робити все якнайкраще.
Педагог, громадський активіст, засновник та член правління Асоціації «Нова Доба». Автор численних наукових праць і навчальних матеріалів з громадянської та історичної освіти. З 2015 р. керівник проекту ЄС «Інтеграція через діалог».
Навчаюся в 7 класі НВК "Ліцей". Відвідую гуртки "Чарівна стрічка" та Літературно - творчу студію "Експеримент". Приймаю участі у Всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Люблю біологію, історію, географію.
Я дуже люблю спілкуватися зі своїми однолітками
На данный момент я проживаю в городе Луганск. Дистанционно обучаюсь в Северодонецке.10 лет занимаюсь хореографией. Люблю творческую деятельность. Ценю каждый момент жизни. Люблю знакомиться и общаться с новыми интересными людьми.Считаю,что саморазвитие это очень важно. А еще я люблю и ценю всех своих друзей, да и вообще всех людей,которые меня окружают. Хочу каждому подарить немного счастья,ведь каждый человек заслуживает этого.
Я учениця 7 класу Костянтинівського ліцею із ЗОШ І-ІІІ ст. Граю на скрипці . Захоплююсь читанням сучасних фантастичних книжок . Люблю писати вірші на цікаві для мене теми і слухати музику.
Кумедний чел
Я дуже полюбляю мандрувати і хочу побачити ті міста в якия я ще не була!
Люблю рисовать, читать, не делать уроки и кушать :D
Учениця 10 класу
A bit of a geek
навчаюсь у школі, займаюсь у гуртку м'яка іграшка
Привіт усім. Мене звуть Ася, мені 19 років і я навчаюся на факультеті Журналістики. Люблю правду, друзів, рідних, себе і життя)
Креативна та талановита дівчина. Люблю відкривати для себе щось нове, та ділитися своїми знаннями і вміннями з іншими. Займаюсь благодійністю, та фотографією. Обожнюю подорожувати.
Учень 10-го класу
Учусь в "КЗ"УВК"Гарнт", занимаюсь танцами, рисованием, увлекаюсь журналистикой, виду эфиры на школьном радио "МедиаПульс", принимаю активное участие в школьной жизни.
працюю заступником директора загальноосвітньої школи .Мені подобається неформальна освіта, яка духовно збагачує учнів, допомагає формувати лідерські якості та згуртовує громадське суспільство. Ми разом з учнями маємо досвід розробки соціального проекту та отримання гранту. Дуже бажаємо продовжувати в цьому напрямку. Відкрита до нових знань та спілкування
Навчаюсь в 9 класі. Відвідую театральний та танцювальний гуртки. Займаюся вокалом. Я є переможцем багатьох районних конкурсів та олімпіад. Перемогла в конкурсі з декоративно-ужиткового мистецтва ( вишивка стрічками).
Навчаюсь у 8 класі
навчаюся в Сергіївській ЗОШ І-ІІІ ст.
Активна, весела, відповідальна, комунікабельна, полюбляю танцювати та завжди бути у курсі всіх подій
Проживаю на лінії збройного зіткнення .Сподібаюся на мир в найближчий час.
Раніше мешкав разом з батьками у м. Луганську, з серпня 2014 проживаємо у м. Сєвєродонецьку
Являюсь переселенцем из Луганска.Учусь в 10 классе.
Переселенка з Криму
Я позитивна, енергійна, цікава, активна, добра. Я люблю проводити час з друзями, смаколики, слухати музику, саморозвиватися, фотографувати природу та друзів. Я мрію стати лікарем, щоб рятувати життя людям.
УЧЕНЬ 9 КЛАСУ
Заступник директора з виховної роботи, вчитель німецької мови, старший вчитель. Має грамоту Управління освіти і науки Білоцерківської міської ради (2003 р.), грамоту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації (2008 р.). Тренер Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» за програмою «Запобігання насильству над дітьми», Міжнародної програми «Життя на роздоріжжі», канадського проекту «Діти та підлітки групи-ризику», координатор шкільних служб розв'язання конфліктних ситуацій, роботи за програмою «Молодіжна рада в місцевій громаді». Її вихованці є переможцями Всеукраїнських конкурсів «Громадянин», «Молодіжна рада в місцевій громаді», «Слідами історії». Член Всеукраїнських асоціації «Нова Доба», «Вчителі за демократію», «Українські германісти».
Мене звати Лілія. Я навчаюсь у 10 класі. Займаюся дослідницькою роботою свого краю. Вивчаю англійську та іспанську мови. Займаюсь спортом. Обожнюю читати. Вільній час проводжу роблячи гарні фото. Пишу вiршi.
Навчаюсь у 9 класі
Учень 8-го класу ОЗ НВК Асканія-Нова-гімназія. Захоплююсь історією рідного краю, футболом. Полюбляю комп'ютерні ігри та програми, цікавлюся сучасними технологіями. Полюбляю брати участь у молодіжних акціях та інших заходах
Я навчаюсь у 11 класі. Любли читати книжки та дивитися серіали.
Мені 16 років,я навчаюсь в 11 класі,люблю малювати,читати, пізнавати всесвітню історію та подорожувати.
Я вчуся в 10 класі, дуже люблю знайомитися з цікавими людьми і пізнавати світ! Я відповідальна дівчина, я наполеглива та швидко навчаюсь новому материалу.
Я навчаюся в 8 - А класі НВК "Ліцей із ЗШ", займаюся легкою атлетикою та боротьбою.
Координатор комунального закладу «Нижньотеплівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично-Луганського району Луганської області».
Я навчаюся в 11 класі, люблю танцювати та малювати. була учасницею Молодіжної Академії у м.Львові.
Учениця 11 класу, люблю танцювати та малювати. Дуже люблю свого молодшого братика.
Навчаюсь в 11 класі. Полюбляю грати в футбол.
Зотова Анастасия Николаевна.Учусь в 11 классе Нижнетепловской ООШ(1-3 ступеней).Увлекаюсь музыкой,люблю петь и танцевать.В детстве играла на фортепиано. В свободное время нравится сочинять стихи.Очень общительная и весёлая девушка. Была участницей Молодёжной Академии в г.Киев (июнь 2017)
Мене звати Лера. Я вчуся в 9 класі. Займаюся танцями вже 7 років, подобається співати. Активістка, люблю брати участь в різних проектах. У вільний час люблю фотографувати. Я весела і товариська людина.
Я творча людина, дуже чутлива, полюбляю писати вірші, співаю.
Мене звати Дар'я. Я дуже весела та позитивна.В дитинстві я займалася танцями та гімнастикою. Згодом закінчила художню школу. В вільний час люблю малювати та фотографувати.Ще дуже люблю приймати участь в шкільних меропріятіях і не тільки.Ще дуже люблю подорожувати.
Вчуся в 10-му класі.У м.Маріуполі,ЗОШ №20. Я дуже полюбляю активний відпочинок. У вільний час від школи займаюсь самоосвітою та спортом. Завжди рад новим знайомствам та пригодам!
Мешкаю на лінії зіткнення
Учениця 10 класу НВК Асканія-Нова-гімназія, донька учасника АТО, вишиваю, співаю, приймаю участь у конкурсах
Я займаюсь воркаутом, в вільний час люблю монтувати відео, створювати едити, хожу до спортзалу! Мені цікаво спілкуватися з своїми однолітками, особливо з різних міст України
Адміністратор онлайн-складової Програми "Інтеграція через діалог".
Найкращій у світі
Меня звати Олександра. Я люб'язна дiвчина. Люблю читати книжки, i проводити вiльний час с друзями.
Учениця 10 класу , люблю англійську мову та історію. Хобі- Хендмейд. Я являюсь заступником голови шкільного департаменту ТЕМП. Я наполеглева,цілеспрямована ,націлена на результат . Завжди досягаю своєї мети .Вважаю ,що одним з головних завданнь життя є отримати вищу освіту . Я , дружелюбна , маю друзів . Вважаю що найкращих друзів залишає час. В житті притримуюсь такого висловлювання:" Слухай всіх ,прислуховуйся до небагатьох,вирішуй сам!".
Моє ім'я Валерія! Я займаюсь повітряною гимнастикою та вокалом. Вважаю себе творчою людиною!
Постійно вдосконалююсь.
Я навчаюся у 10 класі, мрію досягти успіху і дізнатись багато цікавого.З 1 вересня 2017 року ,я займаю посаду голови департаменту учнівського самоврядування «Темп» своєї школи. Також ,вже 10 років я займаюся танцями. Ми з колективом займаємо призові місця і вже були за кордоном. Німеччина, Білорусь, та уся Україна-місця ,де ми вже побували .Але наш колектив не зупиняється! Я вважаю, що дії не завжди ведуть до успіху, але не буває успіху без дії.!
Я учениця 10 класу ЗОШ№20 у м.Маріуполі.Я дуже люблю приймати участь у шкільних заходах і є частиною шкільного самоврядування.Мені подобаються нові знайомства.
Я-творча людина. Танці, сцена, театр, виступи на різних заходах-це моє життя. Також важливу роль у моєму життя відіграє історія та англійська мова, я приймаю участь у багатьох олімпіадах та конкурсах з цих предметів. Творча діяльність не заважає мені писати, люблю писати есе українською мовою. Також я встигаю бути відмінницею та вести шкільне телебачення. Обожнюю бути лідером та вести за собою. В майбутньому мрію стати акторкою або вчителем української мови та літератури, ще не вирішила. І трохи не забула, фанатію від подорожей!
Мрію і втілюю мрії......
люблю вашу інтеграцію
Я люблю малювати и займатися воркаутом, ходжу на баскетбол . Характер добрий, відповідальній , я енергийний хлопец. У вільний час дивлюся фильми.
Максим,креативный и не заурядный человек
.
Комунікабельна, відповідальна, проте трохи егоїстична дівчинка. Люблю посміхатися, слухати музику, граю на барабанах
Активіст,журналіст,займаюсь спортом, майбутній тренер
Не так давно питання патріотизму та «правильного» ставлення до Батьківщини стало основним у «порядку денному» більшості українців. Та й чи дивно це? Адже за лічені роки жителі України пережили ряд потрясінь, серед яких були жахіття авторитарного режиму Віктора Януковича, Революція Гідності, ганебна анексія Криму Росією та війна на Сході України, зрештою – гуманітарна й економічна криза… Ситуація склалася таким чином, що, аби вижити як спільнота, аби намітити шлях для подальшого розвитку, українці просто зобов'язані були розібратися в собі й тих цінностях, які вони сповідують. Кажучи образно, практично кожен із нас змушений був «знайти себе».
Звідси бере свої корені як феноменальна тяга нашого суспільства до самоорганізації, загальнонаціональне явище волонтерства і добровольчого руху, так і патріотична тематика у публічних місцях і культурному просторі, а в результаті – пробудження зацікавленості власною історією та самобутністю.
Втім, чи навчилися ми бути не лише патріотами, але й, що не менш важливо, справжніми громадянами власної країни? Чи вміємо ми розрізняти ці два поняття? Якими мають бути риси справжнього Громадянина? І чи такими важливими для щирої любові до рідної землі стають питання мови спілкування, етнічного походження або віросповідання? Про всі ці та чимало інших дискусійних питань ми й поговоримо в нашому онлайн-курсі.
Про онлайн-курс
Доброго дня всім учасникам онлайн-курсу «Бути громадянином України: мій вимір»!
Перш за все, хочемо подякувати вам за долучення до проекту. Проблематика цього курсу, зазначена у його заголовку, знайома практично кожному з нас. Не так давно ми стали свідками того, як впродовж короткого часу події суспільно-політичного характеру чимало змінили у світогляді українців – людей, які вкрай рідко до цього замислювалися над проблемою самоідентифікації. За цей «злочин» наївності нам довелося розплатитися частиною території держави, економічним спадом, а що найважче – смертями десятків тисяч співвітчизників, нерідко – з числа рідних, друзів і знайомих.
Втім, на зміну загальній апатії, наше суспільство, в значній масі своїй, зовсім скоро «захворіло» так званим «ура-патріотизмом». Для останнього є характерним бездумне копіювання лише зовнішніх атрибутів любові до Батьківщини: гасел, над якими самі виконавці все рідше починають замислюватися, «патріотичних» кулонів, світшотів, футболок чи татуювань. У той же час, подібні люди, в переважній більшості своїй, продовжують використовувати ще пострадянську логіку економічної та правової безвідповідальності, агресії щодо «Інших», не вдаються до глибокого аналізу суспільно-політичних процесів у країні, особливостей її культурної, етнічної та релігійної різноманітності.
В результаті, на поверхню виносяться питання поділу на «правильних» і «неправильних» українців, а властива нашому народу тяга до «отаманщини» і вседозволеності під, начебто, «патріотичними» гаслами, відштовхує від проукраїнського руху помітну частку його помірковано налаштованих симпатиків всередині держави і за кордоном, загрожуючи самим підвалинам незалежності. Наслідки ж аналогічних процесів у добу Руїни та Національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. ми пам'ятаємо надто добре.
Матеріали для ознайомлення
- Що таке «патріотизм» і чи варто його боятися?
Тож як запобігти спотворенню поняття «патріотизм»? Для початку – розібратися у термінології. Виконати це завдання вам допоможе стаття Інтернет-порталу Ukr.Media «Що таке патріотизм і чому ми повинні любити нашу Батьківщину». Пропонуємо також до вашої уваги погляд журналістів з російської «Новой Газеты» на проблему «ура-патріотизму» на теренах нашого північно-східного сусіда. Ознайомитися з публікацією «Чем отличается патриотизм от любви к родине» ви зможете тут. Не менш цікаво розкрито першопричини сплеску патріотичних настроїв на території обох держав. Розібратися детальніше з їхньою природою ви зможете у статті Дмитра Гордона «Патриотизм, или что случилось с украинцами?» та публікації-прогнозі російського письменника Максима Кантора за лютий 2014 р. «Новые патриоты: в ожидании весенних распродаж».
Не менш цікавим видається аналіз журналістами «24 каналу» позитивних наслідків популярності «українського» за підсумками 2014 р. Знайти його можна за посиланням «Мода на українське або патріотизм – серед головних цьогорічних трендів».
- Бути українцем для мене…
Бути українцем – модно, переконує співачка та активістка Євромайдану Руслана Лижичко. Останнім часом це ще й престижно, а то й небезпечно, на думку поета Олександра Клімашевського і журналістки Анастасії Руденко. Втім, дуже часто це просто ганебно. Не поспішайте витягувати прогнилі помідори! =) Краще вдумливо прочитайте публікацію політичного аналітика Володимира Кухаря, члена ГО «Українська альтернатива» під назвою «Бути українцем». Поміркуйте, чи мав останній автор рацію, публікуючи подібний матеріал у 2011 р.? Чи змінилася ситуація сьогодні? Зрештою, чи нівелюють його застереження слова зазначених вище діячів?
- У розмаїтті – сила?
У вітчизняних реаліях питання патріотизму людини надто часто пов'язують з її мовою спілкування, етнічним походженням чи віровизнанням. Та чи настільки це важливо? Прочитайте публікацію кореспондента «Радіо Свобода» Яни Полянської «Мовне питання: чи має патріот говорити українською?», а також цитату з праці історика і політичного діяча початку минулого століття Михайла Грушевського «Хто такі українці і чого вони хочуть»:
«Передусім, розуміється, [Українцями є] всі ті, хто зроду Українець, родився і виріс з українською мовою на устах і хоче тепер іти спільно з своїм народом, з усіма свідомими синами українського народу, які хочуть працювати для його добра, боротися за його свободу і кращу долю.
Але не тільки хто природжений Українець, а також і всякий той, хто щиро хоче бути з Українцями, і почуває себе їх однодумцем, товаришем, членом українського народу, бажає працювати для його добра. Якого б не був він роду, віри чи звання – се не важно. Його воля і свідомість рішає діло».
Окремо рекомендуємо до прочитання інтерв'ю газеті «Главред» «Архієпископ Євстратій (Зоря): Московський патріархат в Україні не повинен бути заборонений».
Що об'єднує або ж вирізняє ці матеріали? Чи погоджуєтеся ви зі всіма позиціями авторів? Спробуйте обґрунтувати свою думку.
- Quo vadis?
То куди ж іде українське суспільство? Єдиний вірний шлях – продовжувати розбудовувати справжнє громадянське суспільство, об'єднане спільними цінностями і поглядами на майбутнє країни. І тут важливо усвідомлювати, що Громадянин є, водночас, і Патріотом. Вирізняє його від останнього лише більш глибоке усвідомлення відповідальності за долю власної країни та благо людей, котрі її населяють. Пропонуємо вашій увазі статтю Мирослава Поповича в газеті «День» «Громадянське суспільство України» за далекий 1999 р. та публікацію «Дзеркала тижня» «Громадянське суспільство в Німеччині», з описом особливостей життя і світогляду тамтешнього соціуму в 2002 р. Наостанок, ознайомтеся з публікацією історика і блогера Тараса Олексина «Чи я патріот?», присвяченою 22-ій річниці Незалежності України. Які тенденції спостерігаються в позиціях авторів? Чи помітили ви зміни в поведінці та ментальності українців, порівняно з описами кількарічної давності? Про що це свідчить?
Практичне завдання і вимоги до нього
На підставі прочитаних матеріалів та власних суджень, напишіть есе на одну із наведених нижче тем:
- «Чи можна бути патріотом України, спілкуючись іншою мовою?»
- «Культурна, етнічна та релігійна різноманітність України – причина її бід, а чи запорука успіху?»
- «Люди без минулого: чи треба знати історію своєї країни, щоб бути її патріотом?»
- «Український патріотизм: тимчасовий «тренд» чи свідомий вибір суспільства?»
- «Громадянське суспільство VS Держава. Союзники чи вороги?»
- «Від мене залежить (не)багато. Проблема громадянського суспільства в Україні»
Виконані роботи (обсягом не менше 1 сторінки А4) просимо надсилати на адресу writer@dialogos.org.ua до 31 березня 2018 р. (включно). Обов'язковим є використання для роботи бланку, який ви можете скачати нижче:
Звертаємо вашу увагу також на те, що ви завжди можете проконсультуватися з авторами курсу в «Обговореннях» проекту, а саме в темі «F.A.Q. по нашому проекту». Дізнатися ж більше про інших учасників ми пропонуємо у темі «Познайомимося?». Пам'ятайте: активність на сайті надасть вам додаткові шанси потрапити у фінал, а як наслідок – бути запрошеними на Чотирнадцяту Молодіжну Академію, котра 20-21 квітня 2018 р. пройде у м. Києві.
Спільний продукт
- До Вашої уваги – збірник із 37 найкращих есе (з рейтингом понад 20 балів з 30 можливих), надісланих учасниками «Цікавого проекту» «Бути громадянином України: мій вимір».